Поділитись
В Україні ціни на окремі продукти харчування вже перевищують європейські, тоді як рівень доходів і платоспроможності населення різко поступається країнам ЄС. За даними інфляційного звіту НБУ, із 2016 року ціни на продукти харчування в Україні зросли в середньому на 79% (в євровому еквіваленті), тоді як у країнах ЄС – лише на 46%.
Згідно із офіційною статистикою, у червні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої були на 22,6% вищими, ніж рік тому. Найбільше подорожчали яйця (+82,4%), соняшникова олія (+30,4%), вершкове масло (+27,8%), м’ясо (+24,2%), фрукти (+52,1%).
Для порівняння: у Польщі, за даними Eurostat, зростання цін на продукти за аналогічний період становило лише 4,9%. При цьому мінімальна зарплата в Польщі перевищує українську у 6,7 раза (1 091 євро проти 164 євро), а середня – у понад 4 рази (2036 євро до 482 євро в Україні).
Рівень бідності, за даними Світового банку, за два роки в Україні зріс із 25% до 37%, а чверть громадян відчувають труднощі з доступом до повноцінного продуктового кошика.
Анатолій Кінах, президент УСПП: «Ми розуміємо, що частина високих цін зумовлена об’єктивними чинниками війни з російським агресором — руйнуванням інфраструктури, подорожчанням логістики та енергоресурсів, а також іншими факторами - погодою, зростанням виробничих витрат, зміною світових цін на продукти, торговельних преференцій і зовнішнього попиту тощо. Але нинішні диспропорції створюють загрозу для збереження та розвитку людського потенціалу, поглиблюють соціально-економічну кризу».
Варто також врахувати податковий фактор. В Україні ПДВ на продукти харчування становить 20%, тоді як у країнах ЄС поширеною є практика знижених ставок — від 0% до 7% (Польща - 5%) на соціально значущі товари. Це означає, що український споживач фактично сплачує більшу частку податку в ціні продуктів, ніж європейський, навіть за нижчих доходів.
Відтак, Антимонопольний комітет має активніше відслідковувати динаміку цін і поведінку (на можливі зловживання) великих торговельних мереж та виробників. Необхідно регулювати націнки на соціально значущі товари, особливо щодо оптових і торгівельних надбавок.
УСПП також звертає увагу на практичне заморожування соціальних стандартів — мінімальних зарплат і пенсій, що лише поглиблює нерівність і вразливість малозабезпечених.
Боротьба з бідністю має стати одним із ключових пріоритетів Програми дій Уряду, яка в черговий раз відсутня. Йдеться як про адресну допомогу найбільш уразливим групам населення, так і про створення стимулів для виробників, щоб знизити собівартість продукції.
«Ситуація складна і ресурси обмежені. Але навіть в умовах війни необхідно знаходити системні рішення, аби підтримати тих, хто найбільше потребує допомоги, та забезпечити справедливі умови для бізнесу. Це завдання держави, бізнес-спільноти та суспільства — спільними зусиллями зупинити зростання бідності. Від цього залежить відновлення від наслідків війни, повернення біженців (до 7 млн. за кордоном) додому, подолання складної демографічної ситуації», - підсумували в УСПП.
Особливо складна ситуація із безпрецедентним зниженням рівня життя у людей похилого віку. Загальна чисельність пенсіонерів, за даними Пенсійного фонду - 10,3 млн. Пенсію до 5 тис. грн в місяць отримують 57% пенсіонерів (5,9 млн), а середня пенсія складає 6410 грн. Для порівняння у Польщі аналогічний показник 19 тис. грн. в еквіваленті.
Одночасно, згідно урядових розрахунків, місячний прожитковий мінімум у червні 2025 року - це 8422 гривні. Таким чином, більшість пенсіонерів - за межею бідності.
Діловий союз спільно із Антикризовим штабом стійкості економіки в умовах воєнного стану надіслали Уряду, парламенту та РНБОУ пропозиції щодо підвищення стійкості та самодостатності економіки, поступового вирішення цінових диспропорцій і зменшення рівня бідності. Серед ключових заходів — впровадження адресної підтримки окремих вразливих категорій населення, стимулювання виробників до здешевлення продукції через програми середньострокових держзамовлень, фіскальних і нефіскальних методів, зниження податкового навантаження на базові продукти, а також ефективний контроль за торговельними націнками та антимонопольний контроль.