Поділитись
До столиці України прибула делегація Економічного Комітету Сейму Литовської Республіки. Її супроводжують представники низки профільних асоціацій Литви – будівельників, виробників зерна, торгово-промислових палат тощо.
Виїзне засідання комітету розпочало свою роботу в стінах Українського союзу промисловців і підприємців. Тут працюють кілька підгруп, в рамках яких литовські партнери і українські ділові асоціації напрацюють основу для подальшої спільної роботи. Головною метою є сприяння українському експорту, що має значні логістичні труднощі через блокування російськими військами портів, а також відбудова житлового фонду.
Як відзначив посол Литви в Україні Вальдемарас Сарапінас, Литва безумовно підтримує Україну у цей важкий період протистояння агресії рф, виступає за посилення санкцій проти Кремля, а також за прискорену євроінтеграцію України.
Голова Комітету пан Казис Старкявічюс поінформував, що за 3 місяці в Литві працевлаштовано 40 тис. українських біженців, їм створені умови для освіти і саморозвитку. Він детальніше зупинився на питанні унезалежненні європейських країн від російського газу та нафти. За його словами, Литва не купує ні електрики, ні енергоносіїв, натомість розбудовує термінали для скрапленого газу. До них може бути підключена і Україна.
«Війна переходить в затяжний формат і це величезний виклик не тільки для обороноспроможності України, але і її економіки. Нам важливо, щоб наші міжнародні партнери розуміли масштаб загроз та фактор часу. Щодня в Україні гине близько 100 людей, серед них багато цивільних. 14% компаній мають поранених серед своїх працівників через брутальні обстріли і атаки рф. 35% підприємств не працює, збитків тільки в інфраструктурі 105 млрд доларів. Загальний масштаб втрат – 600 млрд доларів. 6 млн. українців вимушені шукати тимчасового притулку за кордоном, а всередині країни – ще 8 млн. вимушено переміщених осіб. Тому важливо, щоб ми вже думали про відновлення України і закладали для цього основи», - підкреслив президент УСПП Анатолій Кінах.
Він подякував литовському народу за системну підтримку України. Завдяки багаторічній роботі двосторонньої ділової ради, співпраці УСПП і Конфедерації промисловців Литви товарообіг між країнами постійно зростав, у 2021 році становив 2 млрд. доларів. За січень-лютий цього року приріст становив +48%. Зрозуміло, що війна, розв’язана рф, дещо призупинила цей процес, проте є готовність і України і Литви не тільки відновлювати попередні проєкти, але запускати і нові. У тому числі щодо покращення логістики українського експорту, цифрового будівництва, впровадження стандартів і регламентів ЄС у виробництві.
Делегація Комітету литовського Сейму, представники бізнесу Литви вже встигли побувати на Київщині та побачити на власні очі руйнування, завдані рф, у Бучі.
Співголова ділової ради Україна-Литва Айварас Каралюс відзначив, що в Литві є як політична воля, так і бажання приватного сектору брати участь у відновленні житлової інфраструктури. Наразі партнери шукають оптимальну організаційну структуру такої допомоги, щоб це було максимально ефективно і прозоро. Головне – є розуміння того, що такі проєкти можуть бути розпочаті вже до того, як Україна почне отримувати кошти на відновлення з міжнародних цільових фондів.
«Це можуть бути окремі будинки, чи, наприклад, школи, які потрібно відремонтувати», - зазначив пан Каралюс.
«Треба визначитися, який регіон, місто ми візьмемо під опіку та підписати договір», - додав глава Литовської асоціації будівельників Далюс Гедвілас.
У той же час, литовські колеги наголосили, що в Україні потрібно створювати відповідні ринкові інструменти: гривневі іпотеки із відтермінуванням до 30 років та ставкою не вище 5%. Різницю між нею та ринковою має компенсувати держава та гарантувати це протягом всієї виплати іпотеки. В якості джерела фінансування цієї ініціативи Україна може випускати єврооблігації і залучати західний капітал.
Далюс Гедвілас, який також представляє Конфедерацію промисловців Литви, відзначив, що є 4 напрями, за якими Україна і Литва мають працювати в тісних комунікаціях. Це транспортна логістика для експорту, забезпечення прозорості міжнародних проєктів відновлення України, страхування ризиків і майна інвесторів, що зайдуть в Україну, цифрове будівництво.
Члени Комітету Сейму Литви повідомили УСПП та присутніх представників ділових асоціацій про ініціативу, яку вони збираються просувати в напрямі забезпечення логістики експорту українського зерна та гірничо-металургійного комплексу. Наразі основна проблема перевезення залізницею до портів Клайпеди та ін. європейських портів полягає в несинхронізованості українських (широких) залізничних колій та європейських (вузьких). Розбудова вузьких колій в Україні займе чимало часу, а питання експорту критичне. Тому Литва пропонує розширити ділянку, що проходить через Польщу в Литву (450 км загалом), і це буде спеціальна широка колія, яка дасть змогу не втрачати час і зусилля на перевантаження вагонів.
Президент УСПП Анатолій Кінах запропонував литовським представникам долучитися до транспортного форуму у Варшаві, що пройде наступного тижня за активної участі Українського союзу промисловців. Саме там і можна буде обговорити технічні деталі можливості реалізації такої ідеї.
«Безумовно, ми вкрай зацікавлені. Раніше через порти ми відвантажували 4-5 млн. тон зерна щомісяця, зараз великими зусиллями через сухопутні шляхи на Європу йде максимум 1,5 млн. тон. Це також питання світової продовольчої безпеки», - відзначив лідер ділової спільноти України.
Сторони домовилися про те, що співпраця українських структурованих організацій бізнесу та Економічного Комітету Сейму Литви продовжиться на системній основі. У тому числі – йдеться про перспективу впровадження спільних проєктів щодо відбудови економіки України.
