Поділитись
Бізнес в Україні продовжує перебувати в скрутному становищі через наслідки збройної агресії рф проти України. Повномасштабна війна зупинила роботу більше третини українських підприємств. На даний час відновили роботу в попередніх обсягах тільки 80% бізнесу. Темпи релокації за кордон в рази перевищують внутрішні. Загалом відповідною програмою в Україні скористалося трохи більше 800 компаній за весь останній рік. У той час як тільки в Польщі за останні півроку зареєстрували понад 10 тисяч українських компаній. Схожа динаміка в Чехії, країнах Балтії тощо.
Основною причиною є не тільки війна і ризики, котрі вона несе, але й нестабільність податкового поля, відсутність доступних кредитів, несвоєчасне відшкодування ПДВ екпортерам, труднощі із блокуванням податкових накладних. До слова, згідно із опитуванням Українського союзу промисловців і підприємців, оцінками інших ділових організацій України, з цим стикнулося більше 40% активного бізнесу.
В даних умовах потрібно підсилити податкове стимулювання бізнесу та інвестиційної діяльності, вирішувати існуючі проблеми із блокуванням ПН і несвоєчасним відшкодуванням ПДВ, а не відкочувати систему на довоєнний рівень.
УСПП, Антикризовий штаб допомоги бізнесу, до якого входять представники ВРУ, КМУ, провідні галузеві асоціації, наукові інституції виступають проти ідеї підвищення податків та акцизів без відповідних техніко-економічних обґрунтувань наслідків для економіки.
Таким чином бізнес відреагував на заяви, озвучені головою фінансового комітету Верховної Ради Данилом Гетьманцевим щодо повернення з 1 липня податкових перевірок та штрафів, а також підвищення ПДВ на паливо з 7% до 20%.
«Податкова система України повернеться у довоєнний стан», - цитують посадовця ЗМІ.
У довоєнний стан податкова система України може повернутися тільки по закінченню воєнного стану та ще мінімум року після цього – в залежності від темпів відновлення України.
УСПП наполягає, щоб усі зміни в оподаткуванні відбувалися тільки після діалогу із бізнесом та презентації прогнозів наслідків для бюджету та підприємців.
«Закручування гайок» в економіці під час війни неприпустимо. Нагадаємо, що падіння національної економіки за підсумками 2022 року склало біля 30%, а прогноз зростання в поточному році становитиме тільки 0,3%. За кордон виїхало 7 млн. українців в статусі біженців, це молодь, жінки і діти. Маємо створювати умови для їх повернення, а не спонукати бізнес переносити свої активи і робочі місця відповідно також за кордон. В умовах кризи, а тим паче війни, правильною стратегією є створення якнабільш комфортних умов для підприємництва, а також максимально можливе зниження податкового тиску», - прокоментував президент УСПП Анатолій Кінах.
Ділова спільнота вимагає від профільного парламентського комітету провести раунд зустрічей із промисловцями, підприємцями та обговорити потребу впровадження комплексної податкової реформи, активізацію діяльності індустріальних парків в Україні (з 60 задекларованих діють 5) тощо. Прагматичні рішення принесуть більше користі, ніж заяви про посилення фіскального тиску на бізнесу, що може спонукати останній згортати діяльність в Україні.