Поділитись
В уряді розглядають питання створення списку споживачів електроенергії за пріоритетністю, в якому бізнес (крім критично важливого та залученого до оборони) знаходиться на останньому місці. Таку цитату Прем’єр-міністра Д.Шмигаля наводять ЗМІ.
Чиновники пропонують часткове або повне переведення діяльності підприємств у нічні зміни.
В Українському союзі промисловців і підприємців не вважають це вирішенням проблеми. До прикладу, раніше аграрії працювали над сушінням кукурудзи по ночам, коли живлення було, але всеодно темпи роботи були в 2-3 рази нижчі, ніж зазвичай. УСПП підтримало звернення галузевих асоціацій до уряду щодо виділення аграрному бізнесу генераторів із числа тих, що були ввезені в Україну як гуманітарна допомога від інших держав.
Як приклад, свій кейс описали представники галузі легкої промисловості – виробники шкарпеток Dodo Socks – на власній сторінці у Facebook. Виробництво переїхало з Рубіжного у Львів, відкрило новий цех та переорієнтувалося на випуск додаткової текстильної продукції.
«Зараз виробництво працює по графіку подачі електроенергії — 5-10 годин на добу. Кожен запуск станків — це години налаштувань та тестових взірців. А кожна аварійна зупинка ламає голки на станку, які доводиться міняти. Саме тому більшість виробництв повинні працювати безупинно, щоб бути ліквідними», - зазначила компанія.
Позитивом є те, що українські компанії, попри виклики і кризові явища воєнного часу, не втрачають оптимізму та продовжують свою роботу в Україні. Тим самим підкреслюючи надзвичайну важливість роботи економіки, збереження робочих місць, ресурсного потенціалу для перемоги над ворогом.
«Ми не розуміємо, чому виробництво, бізнес зараз мають мінімум підтримки від держави в частині адаптації до відключень електроенергії. Суттєве підвищення тарифів на передачу та диспетчеризацію електроенергії, яке заплановане НКРЕКП (на передачу електроенергії на 30% та диспетчеризацію – відразу на 116%) – призведуть до глибокої кризи в промисловості та зростання цін. На фоні цих викликів, не може бути рекомендацією працювати по ночам. Закликаємо уряд, НКРЕКП разом із промисловцями, діловими асоціаціями провести обговорення та напрацювати оптимальний план та рівень тарифів», - зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.
Відсутність енергетичного постачання несе збитки не лише індустрії, а й усім малим бізнесам. Частина із них закупила генератори, інша не може собі цього дозволити.
«Це може призвести до чергової хвилі релокації підприємців за кордон. Темпи її мінімум вдвічі більші, ніж всередині країни. Зрозуміло, ми не можемо віднести кожен бізнес до критичної інфраструктури та заживити його 24/7. Тому пропонується адресний підхід: великі промислові заводи, які є важливими з точки зору продукції, яка випускається, кількості створених робочих місць – повинні мати змогу працювати хоча б на 2/3 денної зміни (мати світло і чіткі графіки його наявності). Для середнього і малого бізнесу – комплексні погоджені дії по забезпеченню енергоресурсами, доступу до кредитів, адміністрування податків, зайнятості тощо. На фоні утримання НБУ облікової ставки в 25% значно знижується кредитування економіки. Сюди має втрутитися уряд з пропозицією більших масштабів позик і їх нижчих ставок (різницю компенсуватиме держава за рахунок коштів міжнародної допомоги)», - переконані в УСПП.
Готується спеціальне засідання Антикризового штабу допомоги бізнесу, утвореного при УСПП. До його складу входять представники НБУ, уряду, Ради та багатьох профільних асоціацій, підприємницькі кола. Завдяки цьому майданчику вже вдалося вирішити кілька важливих для економіки питань: прийнято механізм бронювання фахівців, ведеться робота над спільним митним контролем на українсько-польському кордоні, подоланням податкових проблем для окремих виробництв та пряма комунікація з ДПС щодо блокування податкових накладних, низьких темпів повернення ПДВ експортерам тощо.