Є великою проблемою, що пандемія коронавірусу збіглася з кризою в системі державного управління, безпрецедентним зниженням якості та результативності державної кадрової політики. Нині, коли кількість захворілих збільшується від доби до доби і перебільшує вже шість тисяч, ми знов чуємо про звільнення міністрів, що готуються найближчим часом. Наскільки це виправдано – розмірковує президент УСПП, голова ООРУ Анатолій Кінах в ефірі одного з національних телеканалів України.
«Змінити уряд чи окремого міністра – це абсолютно не самоціль. Метою є, щоб вони працювали максимально ефективно, тим більш в екстремальних умовах пандемії. За останні роки в Україні жодного разу не відбувся звіт уряду перед парламентом, чинному КМУ двічі не вдалося переконати парламент в правильності своєї програми. Без звіту і програм – хіба це відповідальна системна робота? Відсутнє правило, коли профільний міністр при затвердженні на посаду презентує свою програму, а парламент приймає відповідне рішення. Навпаки – кандидата на посаду «досліджують» з точки зору, чий він, з якого політичного чи олігархічного табору прибув у владу. Це абсолютно неприпустимий принцип кадрового відбору – людина підбирається не з вимог її професіоналізму, досвіду, знань, а через якісь квоти, політичну метушню, особисту відданість, олігархічні інтереси. Через таке український антирекорд, коли міністр був на посаді менше місяця, через це – неефективність, безсистемність, непрозорість, непослідовність дій владних органів. Так система державної влади працювати не повинна», – наголосив Анатолій Кінах.
Він ще раз нагадав, що Україна залишається чи не єдиною з європейських країн, яка за 7 місяців карантину не має нормативно затвердженого антикризового плану з посткарантинними заходами, що проект державного бюджету-2021, де велика увага має бути приділена подоланню наслідків захворювання COVID-19 і мінімізації його впливу на економіку, розглядається без проекту програми соціально-економічного розвитку на рік, яка визначає пріоритети і напрямки розвитку.
Нині йдеться про створення єдиного координаційного центру з протидії захворюванню. В той же час координаційний центр або штаб по боротьбі з коронавірусом мав ефективно діяти ще з весни, але він не забезпечив необхідний рівень державного менеджменту управління процесами по всій вертикалі влади, з центру до регіонів, необхідну координацію дій.
«Особливе обурення викликає витрачання коштів Фонду боротьбу з коронавірусом – з 66 млрд. грн., які були вилучені з державного бюджету, місцевих бюджетів, 35 млрд. було спрямоване на «велике будівництво» і лише 2 % по факту, за словами фахівців Рахункової палати, пішли на медицину. Не закуплено офіційно жодного апарату ШВЛ. Друга хвиля ще не на максимумі, однак навіть в Києві значний брак ліжок, кисневих концентратів, ліків в необхідній кількості і асортименті, медперсоналу. Вважаю, розпорядників Фонду треба не просто звільняти з посади, а притягати до кримінальної відповідальності», – заявляє лідер ділової громади.
Зараз, на його думку, треба зробити все, щоб мінімізувати наслідки другої хвилі пандемії. Необхідно переосмислити досвід першого етапу хвороби, домогтися чітких дій і дисципліни по всієї вертикалі влади. Не може бути такого, щоб уряд ухвалював постанову, а місцеві органи влади її скасовували. Це викликає недовіру, хаос, посилює заражаемость. До нового піку навантаження має бути готова медична система, якій потрібне відповідне фінансування в самий короткій термін. Чіткі системні дії, жорсткий контроль, висока відповідальність – ось що повинна демонструвати держава в центрі і на місцях, переконаний Анатолій Кінах.