Поділитись
В умовах повномасштабної війни з російським агресором економіка і робочі місця є одними із визначальних факторів для зміцнення обороноздатності України, забезпечення її ресурсами. Відтак, необхідно прискорити підготовку пріоритетних напрямків відновлення України, зростання ВВП, ділової/інвестиційної активності.
Для повернення мільйонів громадян, які були змушені виїхати за кордон як біженці, необхідно створити гідні умови всередині країни.
На цьому наголосив президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану Анатолій Кінах під час обговорень в Інституті економіки і прогнозування НАН України.
Виступаючи перед учасниками заходу, Анатолій Кінах підкреслив необхідність активізації програм і проєктів з відновлення, насамперед – у контексті збереження і розвитку людського потенціалу. Для цього, за його словами, важливо забезпечити ефективне функціонування Національної ради з відновлення, створеної ще у 2022 році, але фактично поставленої на паузу.
«Має працювати системний моніторинг соціально-економічної сфери, – заявив лідер ділової спільноти. – Сьогодні ми фіксуємо не лише погіршення економічних показників, а й відсутність комплексної політики щодо підтримки соціальних стандартів. Уряд разом із парламентом повинен розробити реальні механізми підвищення зарплат, пенсій і соціальних гарантій. Це можливо лише за умови економічного зростання, над яким потрібно працювати системно».
Він навів приклади, які ілюструють поглиблення розриву в соціальних стандартах між Україною та іншими країнами ЄС. Так, мінімальна заробітна плата в Україні становить 8 тис. грн, тоді як у країнах, де найбільше українських біженців, вона в рази вища: у Чехії – 37 тис. грн, у Польщі – 45 тис. грн, у Німеччині – 98 тис. грн. Середня зарплата в Україні у 2024 році склала 17,5 тис. грн, однак у центральних органах влади – 62 тис. грн, що посилює недовіру до державних інституцій.
Ситуація з пенсіями – ще критичніша. Мінімальна пенсія в Україні становить 52 євро, у той час як у Польщі – 425 євро. 62% українських пенсіонерів отримують менше ніж 5 тис. грн на місяць, що, за словами А.Кінаха, є неприпустимим.
Окрему увагу президент УСПП приділив стану економіки. За його словами, зростання ВВП на 1,1% у за перші 2 місяці 2025 року та прогнозовані 2,7% за підсумками року, свідчать про сповільнення темпів відновлення. За даними Держстату, зростання ВВП України у 2024 році уповільнилося до 2,9% в порівнянні з 5,5% у 2023 році.
Повномасштабна війна з російським агресором призвела до посилення залежності української економіки від товарного імпорту, що сягнув 40% ВВП, тоді як доходи від експорту впали до 20% ВВП. Основну частку як експорту (82%), так і імпорту (43%) становить сировина. Така залежність робить країну вразливою до зовнішніх шоків, зокрема до коливань світових цін.
На думку А.Кінаха, необхідно змінити структуру економіки на користь індустріально-інноваційного розвитку з використанням наявного науково-технічного потенціалу. Він підкреслив, що це питання не лише економіки, а й національної безпеки та оборони.
Захід в Інституті економіки та прогнозування був спрямований на напрацювання конкретних рішень і заповнення вакууму чітких державних програм, які мають визначити вектор відновлення України в умовах тривалої воєнної агресії рф.