Поділитись
Україна стоїть перед важливим викликом - відновлення економіки після повномасштабної агресії російської федерації, у тому числі на фоні труднощів із експортом. За 10 місяців цього року останній просів ще на 15% (додатково до мінус 30% у минулому році). Через політизовані протести польських перевізників, до яких погрожують долучитися і словацькі, щотижня як вітчизняні експортери, так і європейські контрагенти втрачають сотні тисяч євро.
Блокування російським агресором портів України зумовлює вкрай обмежене використання морських шляхів, тоді як до 2022 року вони забезпечували до 70% всіх експортних перевезень.
Втрати у базових галузях, таких як металургія та сільське господарство, відчутні. За перше півріччя виробництво залізорудної сировини на рівні підприємств скоротилося на 30-50% р./р, а гірничо-збагачувальні комбінати працюють в середньому на 30-40% від потужності. Про це йдеться в аналітиці партнерів Українського союзу промисловців і підприємців – ГМК-Центр.
Український сектор зернових та олійних культур може втратити понад $3,2 млрд у 2023 році через високі видатки на логістику, а також зростання цін на паливо та добрива, що загрожує скороченням посівних площ у найближчі роки, пише Reuters.
За цих обставин, здавалося, уряд України має запропонувати плани підтримки ГМК і АПК як базових (поки що) для української економіки. Але ні. Натомість Національний банк скоротив терміни повернення валютної виручки для низки експортерів (у тому числі аграріїв) з 180 до 90 днів, а УЗ планує підвищити тарифи на вантажоперевезення. Враховуючи блокаду морських, а тепер вже і деяких сухопутних шляхів – це прикра помилка.
На цьому наголошує УСПП і Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану.
Тут звертають увагу, що нехтування потреб бізнесу та інвесторів, призводить до більшого відтоку підприємців за кордон. Тільки в сусідній Польщі українці відкрили 29 тис. компаній з початку повномасштабної агресії рф. Іноземні ж інвестори вкрай обережно розглядають можливість заходу в Україну, і причина далеко не завжди пов’язана із ризиками воєнного часу.
Паралельно із цим, прогноз Світового банку не забезпечує оптимізму, попереджаючи про зростання матеріальних труднощів для 60% населення України.
Вирішення цих проблем не може забезпечити виключно влада; навпаки, це вимагає побудови ефективного діалогу між владними інституціями, бізнесом і громадськістю та системної роботи, консультацій і компромісів між партнерами.
На жаль, в Україні спостерігається відсутність належного діалогу між різними суб'єктами. Держбюджет на 2024 рік був ухвалений без конкретного Плану дій уряду, що забезпечує його ефективне виконання, особливо в частині поетапного відновлення економічної, фінансової самодостатності України. Рішення, прийняті владою, здебільшого ігнорують голос бізнес-спільноти, а повернення Верховною Радою довоєнних штрафів та перевірок для бізнесу зазнали критики від бізнес-асоціацій, але так і не змінили рішення нардепів.
Виникає питання необхідності посилення трипартизму – спільної участі влади, бізнесу та профспілок у процесах прийняття рішень. Національна тристороння соціально-економічна рада, яка мала б виконувати ключову роль у цьому напрямку, не працює вже два роки. Без її участі неможливо створити ефективний механізм соціального діалогу.
Важливо підкреслити, що відсутність необхідного рівня компетентності у владі може бути компенсована формуванням державницьких рішень в трикутнику влада-бізнес-профспілки, із залученням громадських експертів та представників науки. Це не тільки підвищить якість прийнятих рішень, але й збільшить рівень довіри суспільства до дій влади.
Президент, уряд і парламент повинні негайно звернути увагу на цю проблему та активно взяти участь у формуванні діалогу як між владними інституціями, так і з бізнесом, експертами, громадськими структурами.
«Тільки спільними зусиллями можна досягти стабільності та забезпечити благополуччя для всіх громадян. Соціальний діалог – це подушка безпеки та вирішення критичних проблем в економіці ефективніше, ніж це може зробити окремо взяте міністерство чи відомство. Випадки, коли до голосу бізнесу дослухалися – усі без виключення мали позитивний ефект на розвиток ділового клімату, ріст ВВП, експортних показників. Це має відбуватися постійно, а не спорадично. Ми виступаємо за посилення економічної самодостатності України, розвиток власного виробництва, переробки, модернізацію промисловості та повернення банків до кредитування виробників. Таким чином ми укріпимо економіку та відтак обороноздатність країни, адже Сили оборони фінансуються виключно за рахунок власних надходжень в держбюджеті», - наголосили в Антикризовому штабі.
30 листопада на засіданні Антикризового штабу та УСПП будуть розглянуті питання інноваційного та експортного потенціалу України як сучасної платформи розвитку повоєнної України. Участь, як передбачається, візьмуть представники профільних комітетів ВРУ, Мінекономіки, НАНУ та інші.