Відсутність чіткого Плану відновлення призводить до низького освоєння виділених коштів

Кабінет Міністрів розподілив 23,7 млрд грн на відновлення України, проте скаржиться, що на місцях освоєння коштів відбувається дуже повільно.

Причина тут у відсутності в самого уряду комплексного бачення Плану відновлення та етапності його реалізації. Відтак, територіальні громади, обласні адміністрації також часто не мають розуміння пріоритетності сфер відновлення.

Таку думку висловив президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Антикризового штабу стійкості бізнесу в умовах воєнного стану Анатолій Кінах.

 УСПП і Антикризовий штаб вже спрямували відповідні пропозиції в парламент, Офіс президента, Нацбанк. Вони доповнюють Рекомендації комітетських слухань (Комітет ВРУ з питань економічного розвитку), організованих раніше за ініціативи ділового союзу і його партнерів.

За підрахунками Світового банку, економічне відновлення України коштуватиме понад 400 млрд доларів, що більше ніж удвічі перевищує розмір довоєнної економіки країни. У січні-червні 2023 року дефіцит державного бюджету сягнув майже 746 млрд грн без урахування грантів у доходах (476.3 млрд грн з урахуванням грантів).

Відтак, кажуть експерти, державна економічна політика вже зараз потребує зосередження зусиль на цілях відновлення економічної самодостатності країни, складовою частиною якого мають бути, насамперед, застосування високотехнологічних виробництв  та нарощування темпів розвитку  реального сектору.

За інформацією Мінстратегпрому, в Україні нарощується виробництво боєприпасів. За червень 2023 року, за словами міністра, вироблено снарядів більше, ніж за весь 2022 рік. Звичайно, статистика тут є засекреченою і перевірити її неможливо, але якщо ця інформація відповідає дійсності, то саме такого прогресу потребують і Сили оборони, і економіка країни. Сюди ж важливо додати розвиток інших напрямків ОПК – бронетехніки, машинобудування, ракетні комплекси і тд. – реформа «Укроборонпрому» в акціонерне товариство та призначення нового його очільника   повинне зосередитися саме на цих завданнях.

Не відстає і український малий бізнес. За червень 2023 зареєстровано рекордну кількість нових ФОПів – 31 тисячу, за даними сайту Опендатабот.

Проте тут ситуація далеко не райдужна. Попри протест бізнес-спільноти, парламент все ж проголосував законопроект №8401, яким відновлюються довоєнні податки. У цьому контексті незрозуміло звучить запевнення очільника уряду Д.Шмигаля про те, що «Українська влада не планує підвищення податків до кінця війни, окрім повернення їх на довоєнний рівень» (цитата). Оскільки триває і війна, і воєнний стан, ризики досі не страхуються, а майнові і немайнові втрати бізнесу не компенсовані, чому виникає таке бажання закрутити гайки підприємництву? Непрорахована політика посилює відтік бізнесу за кордон.

УСПП, Антикризовому штабу вдалося добитися збереження мораторію на перевірки більшості категорій бізнесу. Під тиском бізнесу, Нацбанк також заговорив про можливе зменшення облікової ставки, зокрема, перегляд може відбутися або в липні, або у вересні цього року. Такий крок дозволив би знизити відсотки по кредитам в комерційних банках, але, звичайно, обійтися без спільної програми Уряду та НБУ тут неможливо.

Першочерговими заходами Плану відновлення економіки мають стати:  реконструкція інфраструктури,  модернізований житловий фонд та міське планування, залучення приватних інвестицій, покращення бізнес-клімату та програми реінтеграції вимушених мігрантів.

Для залучення ресурсів міжнародних інвесторів Україні потрібно забезпечити прозорі та зрозумілі механізми, одним із яких є державно-приватне партнерство. 

Важливим є прогрес у боротьбі із корупцією та підвищення ефективності судової системи.

Кабмін має здійснити аудит зруйнованих/пошкоджених активів у стратегічних галузях промисловості  (ГМК, авіабудування, енергомашинобудування тощо) та на основі цього запропонувати спільно із виробниками Плани дій.