Поділитись
В умовах широкомасштабної війни рф проти України, критично важливо мати чіткий і узгоджений План дій у різних сферах – економіці, відбудові, збереженні та розвитку людського капіталу. Відсутність такого плану викликає значне занепокоєння у ділової спільноти та громадськості, адже невизначеність лише посилює напругу в суспільстві.
За даними Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), попри війну, економіка України намагається мінімізувати втрати та покращувати показники торгівлі з європейськими партнерами. Так, експорт українських товарів у липні зріс на 9% – до $2,97 мільярда. Минулого місця Україна експортувала 219 тисяч тон напівфабрикатів з заліза – це найкращий показник від початку повномасштабної війни, порівняно із червнем він зріс на 83%. У той же час, промислова інфляція в Україні має найвищий показник за останні 30 років. Основні причини — зростання цін на електроенергію, що спричинило підвищення вартості виробництва.
Зокрема, в енергетиці показник річної промислової інфляції досяг 48,1%, добувної промисловості – 10,8%.
Низький рівень кредитування економіки - на рівні 10% ВВП (В Польщі і Чехії - 60-70%) - стримує перспективи для економічного росту. Так, навіть в оборонно-промисловому комплексі (ОПК) завантаженість виробництва знаходиться на рівні 40% від можливого потенціалу через брак коштів.
Негативно впливають на економіку, суспільну довіру та міжнародний імідж корупційні скандали, особливо у таких сферах, як постачання для ЗСУ або відновлення пошкоджених ворожими обстрілами медзакладів, зведення фортифікацій чи витрат на ландшафтні дизайни в прифронтових містах (за 20-30 км до лінії зіткнення).
Для відновлення цієї довіри необхідні прозорі та ефективні механізми контролю та відповідальності за кожним із таких корупційних випадків чи за кейсами неефективного використання коштів державного або місцевого бюджету під час війни.
Також УСПП наголошує на необхідності підвищення економічної самодостатності. Це можливо через адресний підхід до галузей промисловості, розширення кредитних програм, введення стимулів для модернізації виробництв та зменшення їх енергоємності.
Внесення Урядом в парламент нового законопроєкту про підвищення податків і введення нових під час воєнного стану викликало критику бізнесу і експертів, оскільки такі заходи можуть знизити конкурентоспроможність національних виробників. Замість цього слід сприяти розвитку промисловості, що дозволить не лише втримати економіку на плаву, а й підготувати ґрунт для післявоєнного відновлення країни.
Не менш важливою є систематизація дій у сфері оборонного комплексу. Це означає перехід на серійне виробництво боєприпасів та спеціальної техніки, кращу мобілізацію економіки на це завдання, що дозволить ефективніше забезпечувати ЗСУ необхідними ресурсами. Сьогодні більшість поставок дронів, автомобільної техніки, портативних РЕБ-систем і т.д. забезпечують волонтери, що мала б робити держава.
Системність дій з боку держави потрібна і щодо реалізації Плану відновлення України, який презентують на міжнародних майданчиках, проте робота із потенційними інвесторами ведеться недостатньо добре. Через це проєкти в цьому напрямі є точковими та не відповідають масштабам тих збитків і руйнувань, яких завдав Україні російський ворог.
Свого часу була оголошена ініціатива заохочення українських біженців (а таких наразі близько 5 млн.) до повернення в Україну, залучення їх в економічні процеси тощо. Втім, окрім словесно сформульованої концепції, держава не запропонувала дієвих і зрозумілих механізмів її реалізації. Те ж стосується політики збереження і розвитку людського капіталу, перекваліфікації і перенавчання в умовах гострої нестачі робочих рук - цим займаються переважно самі організації роботодавців - ООРУ та ін. - спільно із міжнародними партнерами.
Саме тому необхідний погоджений із суспільством План дій, що забезпечить організацію системної роботи центральних органів влади, місцевого самоврядування, волонтерів та бізнесу. Це дозволить консолідувати зусилля для досягнення спільної мети – перемоги над агресором та стабільного розвитку України.