Поділитись
За підрахунками Світового банку, економічне відновлення України коштуватиме понад 400 млрд доларів, що більше ніж удвічі перевищує розмір довоєнної економіки країни.
Одні лише збитки від російської агресії житловому фонду України становлять $54 млрд, українській промисловості – $50 млрд., від підриву російськими окупантами Каховської ГЕС – $2 млрд тощо.
6,3 млн осіб стали біженцями за кордоном, 4 млн. – всередині країни.
Такий масштаб викликів, зважаючи також на те, що війна триває, повинен би спонукати Україну розробити комплексний План відновлення та звернутися до міжнародних партнерів за підтримкою його реалізації. Проте… Плану досі немає.
Представлені на конференціях в Лугано, Римі, Лондоні проєкти дуже схематичні, попри те, що повномасштабна війна триває 1,5 року.
На цьому наголосили в Українському союзі промисловців і підприємців та Антикризовому штабі стійкості бізнесу під час воєнного стану.
Тут звертають увагу уряду і Офісу президента, що Національна рада з відновлення, створена ще в квітні 2022 року, за останній рік не провела жодного засідання. За участі експертної, ділової спільноти були проведені слухання в Комітеті ВРУ з економічного розвитку, за підсумками яких сформовані відповідні рекомендації для парламенту та уряду з питань Плану відновлення.
У них йшлося про потребу напрацювання конкретних підрозділів Плану та галузевих програм розвитку, приділивши увагу саме пріоритетності відновлення та її етапності.
«Дуже важливий пошук джерел фінансування. Ми розуміємо і також цей сигнал нам дають міжнародні партнери, що основне джерело проєктів із відновлення – це приватні інвестиції. Отож в Україні повинні бути проведені податкова, судова реформа, значно підсилена боротьба із корупцією. Натомість маємо чергові скандали із непотрібними у воєнний час державними чи місцевими закупками, прийняття закону, що повертає довоєнні ставки і штрафи. Тільки 6% справ, відкритих проти бізнесу, доходять до суду. Це ті бар’єри, через які Україна може не побачити ті мільярди вливань, які ми очікуємо», - наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
Промисловці звісно вітають зусилля уряду отримати фінансування з боку ЄС, зокрема, обіцяні 50 млрд. євро на 2024-2027 рр. в рамках Лондонської конференції. Мінекономіки днями заявило, що разом із українськими експертами і бізнесом напрацьовуватимуть План України для Ukraine Facility (UF) від Європейського Союзу, щоб отримати вищезазначені кошти.
«Україна має представити План відновлення, що релевантний масштабам втрат і руйнувань, який орієнтований на технологічний розвиток, промисловість, нові робочі місця, екологічні рішення в енергетиці та виробництві. «Працювати» під конкретну суму є досить некоректно. Ми озвучували рік назад, що потребуємо 750 млрд. доларів на відновлення, тож які зараз цілі та пріоритети цього процесу?», - підкреслили в УСПП.
Тут наполягають, що для залучення ресурсів міжнародних інвесторів Україні потрібно забезпечити прозорі та зрозумілі механізми для бізнесу.
Є необхідним затвердження першочергових заходів в рамках реалізації Плану відновлення економіки: реконструкція інфраструктури, модернізований житловий фонд, визначення пріоритетних секторів та окремих програм/проектів для залучення приватних інвестицій, які становитимуть більшу частину потенційної зовнішньої підтримки процесу повоєнного відновлення.
З цією метою Кабміну слід зробити аудит стану стратегічних галузях промисловості (ГМК, авіабудування, енергомашинобудування тощо) з метою розробки комплексних заходів з їхнього відновлення та повоєнного розвитку.
«Обов’язково передбачивши обґрунтований рівень імпортозаміщення, локалізації виробництва та їхнє ресурсне забезпечення, - додали в УСПП. – Кошти будуть надходити під конкретні програми і завдання, а не в цілому, та повинні стимулювати розвиток української економіки».
30 червня діловий союз разом із Антикризовим штабом, Національною академією наук, урядом, ВРУ, профспілками та експертами провів обговорення щодо Плану відновлення України.
Окрім програмної завершеності Плану, бізнес спільнота наполягає на забезпеченості подальшої інституалізації механізмів відновлення: страхування воєнних ризиків, надання гарантій, запуск Фонду відновлення, адресність та пріоритетність підтримки деокупованих і прифронтових територій.