Поділитись
Для збереження в Україні людського капіталу, зупинення трудової міграції, збільшення зайнятості ВПО і росту ВВП необхідно інвестувати зусилля в розвиток інноваційно-індустріального виробництва.
Однією із таких галузей є легка промисловість України. Навіть в умовах воєнного часу, сектор довів свою життєздатність, можливість швидкого перелаштування та освоєння випуску нових видів продукції, релокації та відновлення на деокупованих територіях, навчання/перекваліфікація на виробництвах. Легпром має реальні можливості стати економічним драйвером.
Про це йшлося на конференції, організованій Укрлегпромом «Легка промисловість. Відновлення. Разом до перемоги», що пройшла на базі Українського союзу промисловців і підприємців. До заходу долучилися представники Уряду, Державної податкової служби, учасники ринку, експерти.
Ними прийнято консолідовану позицію з вимогою до Уряду, Верховної Ради України, центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо безумовного здійснення затвердженого «Плану заходів з підтримки легкої промисловості України на 2022-2024 рр, яким передбачено:
- стимулювання цифровізації та інвестиційної привабливості легкої промисловості
- поширення вимог щодо частки локалізації для публічних закупівель галузевої продукції
- визначення механізму державної портфельної гарантії на кредити для модернізації виробництв підприємств та фінансування імпорту устаткування
- програму кредитування експорту
- детінізацію товарообігу готових виробів легкої промисловості
- забезпечення участі підприємств у міжнародних виставках 2023-2024 рр. на загальну суму 50 млн грн.
- ефективне використання коштів державного бюджету у сфері підготовки та перепідготовки кадрів для легкої промисловості.
Чимало в чому ці завдання корелюються із вже запропонованими Антикризовим штабом стійкості економіки в умовах війни до проєкту рішення РНБОУ. Рішення має бути офіційно оформлене вже в найближчі дні. Там йдеться про потребу глибокого аналізу стану галузей, що найбільше постраждали від російської агресії і відпрацювання заходів по їх відновленню.
Це гірничо-металургійний комплекс, переробка, легпром, сільгоспмашинобудування, а також інноваційні «гіганти» - авіапром, транспортне, енергетичне машинобудування тощо.
Окремо ОПК, розвиток виробництва необхідних оборонних технологій на території України.
Виробники сектору легкої промисловості пропонують на законодавчому рівні тимчасово (строком на 10 років) встановити нульову ставку зі сплати податку на додану вартість на обладнання, що (не виробляється в Україні) ввозиться в Україну для виробничих потреб та вноситься до статутного фонду.
Також запровадити механізм, що надасть можливість підприємствам спрямувати кошти податку на прибуток на відновлення, модернізацію, розбудову, впровадження інновацій, заходів з енергозбереження (прийняття проекту ЗУ №2508)
Для нарощування експорту ініціювати переговорний процес про внесення змін до відповідних Регламентів ЄС щодо обнулення ставок ввізного мита на трикотажну і текстильну продукцію (гр. 61, 62 УКТ ЗЕД) при отриманні сертифікатів EUR-1.
«Окрім того, маємо резерв галузевого зростання, що криється, насамперед, у наповненні внутрішнього ринку, обсяг якого мінімум 200 млрд.грн. щороку. До 2022 р. присутність продукції вітчизняного виробництва на ньому не перевищувала 15-25% за різними групами споживання через нерівні умови конкуренції. Воєнні виклики ще більше змінили ситуацію: якщо у 2021 р. імпорт перевищував галузевий експорт у 3 рази, то за даними січня-лютого 2023 перевищення імпорту досягло 4,5 рази, а спад експорту становив біля 40%. Однак, ціною неймовірних зусиль та самовідданої праці підприємствам легкої промисловості вдалось стабілізувати виробничу зовнішньоекономічну діяльність на підконтрольних Україні територіях, скоротивши спадний тренд експорту до 22%, а співвідношення негативного сальдо галузі зменшити з 4,5 до 3,5 разів. Обсяг реалізованої продукції легкої промисловості за 2022 р. склав 30,7 млрд.грн. (без ПДВ), експорт майже мільярд доларів США», - повідомили учасники засідання.
«Що зараз потрібно для промисловості в цілому? Корекція політики НБУ, що ускладнила доступ до кредитних ресурсів; краща адаптація податкової системи до умов воєнного стану та потреб функціонування економіки, зайнятості; посилення участі наших виробників держзамовленнях (локалізація). Це все передбачає наявність окремих програм для кожної пріоритетної галузі та загальної державної політики, спрямованої на стимулювання самозайнятості, інноваційного виробництва, модернізації наявних ліній», - підсумував президент УСПП Анатолій Кінах.
30 червня відбудеться засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, УСПП за участі представників Верховної Ради України, Офісу Президента України, Уряду, органів місцевого самоврядування.
Буде обговорення реалізації Плану відновлення економіки України, у т.ч. процесу імплементації Рекомендацій за підсумками слухань у Комітеті з питань економічного розвитку.