Поділитись
В Україні стрімко поглиблюється нерівність у доходах — як між різними секторами економіки, так і всередині державного сектору. За даними Світового банку, рівень бідності зріс із 23% до 37% за два роки, тоді як зарплати державних службовців і топменеджменту держкомпаній перевищують середні в економіці у кілька, а подекуди й у десятки разів. Український союз промисловців і підприємців (УСПП) та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану наголошують: такі диспропорції не лише підривають довіру громадян, а й безпосередньо впливають на економічну динаміку, споживчий попит і перспективу повернення мільйонів українських біженців із-за кордону.
Нещодавно Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики запропонував обмежити заробітні плати держслужбовців на рівні 80 тис. грн на місяць. Втім, під час години запитань до Уряду Прем’єр-міністр Юлія Свириденко не підтримала цю ідею.
Тим часом дані аналітичної записки Інституту економіки та прогнозування НАН України «Солідаризація українського суспільства шляхом подолання деструкцій національного ринку праці» демонструють: диспропорції набули шокуючих масштабів. Наприклад, середня зарплата в Антимонопольному комітеті становить 91,7 тис. грн, у Мінцифри — 90,4 тис. грн. Це у 3–4 рази більше, ніж середня зарплата по країні.
Згідно з осіннім звітом Світового банку «Моніторинг умов життя в Україні (осінь 2025)», частка населення, що живе за межею бідності, зросла до 37%.
Особливо вразливими стали пенсіонери: 85% з них перебувають у категорії «бідних». Із понад 10 млн пенсіонерів 57% отримують менше ніж 5 тис. грн на місяць, середня пенсія — 6410 грн. Для порівняння, у Польщі середня пенсія становить близько 28 тис. грн в еквіваленті.
Фахівці Світового банку також відзначають посилення нерівності доходів, спричинене нерівномірним зниженням трудових заробітків. Найбільших втрат зазнали саме працівники з нижчого рівня доходів.
Президент УСПП Анатолій Кінах наголосив, що ситуація, яка склалася, є симптомом системного порушення базового принципу справедливості та втрати державного управління соціально-економічними процесами, зокрема у сфері оплати праці.
«Потрібно не лише усунути дисбаланси між секторами, а й створити умови для розвитку національної економіки, підприємництва, підвищення власної ресурсної самодостатності. Потрібні вагомі зміни у пошуку внутрішніх ресурсів, щоб забезпечити гідний рівень життя громадян та гарантувати довгострокову стійкість економіки», — підкреслив він.
Антикризовий штаб стійкості економіки, що діє при УСПП, неодноразово звертав увагу Уряду і парламенту на проблему розривів в оплаті праці та заморожування соціальних стандартів, які не встигають за інфляцією.
Пропозиції Антикризового штабу були направлені, зокрема, і до Ради національної безпеки і оборони України.
У штабі наголошують: надмірна диференціація доходів та зниження купівельної спроможності населення мають негативний мультиплікаційний ефект — вони знижують внутрішній попит, ускладнюють відновлення економіки й демотивують повернення українців, які через війну з російським агресором були змушені виїхати за кордон.
УСПП та Антикризовий штаб наполягають на перегляді державної політики у сфері оплати праці, посиленні контролю над фінансовими потоками у держсекторі, а також на впровадженні системних програм підготовки кадрів, перекваліфікації, реінтеграції ветеранів і внутрішньо переміщених осіб.
Тільки таким шляхом, наголошують експерти, можна повернути довіру суспільства, стабілізувати ринок праці та створити передумови для повернення мільйонів українців із-за кордону.