Поділитись
Сумарні збитки, які отримав вітчизняний АПК від наслідків війни, перевищили 26 млрд. доларів. Такі дані аналітики Українського союзу промисловців і підприємців, базовані на звітах вітчизняної статистики та низки профільних асоціацій.
Сюди належать як прямі втрати – зруйновані елеватори із зерном, пошкоджена інфраструктура, викрадене російськими окупантами обладнання і продукція, спалені поля, так і непрямі – не отримання прибутку через труднощі із експортом, реалізацією, зберіганням зернових і т.д.
Антикризовий штаб допомоги бізнесу, що діє при УСПП, провів спеціальне засідання щодо становища агрокомплексу. У заході взяли участь представники уряду, галузевих асоціацій, експерти.
Було відзначено, що недостатній зерновий експорт не зміг підняти низькі ціни на продукцію фермерів. Спільними зусиллями із міжнародними партнерами було відкрито 3 морські порти для експорту збіжжя, через які пройшло 3 млн. тон.
Загалом з початку війни Україна експортувала 12,5 млн т зернових (дані української митниці).
Проте ці темпи критично відрізняються від минулорічних і недостатні навіть з урахуванням менших зборів врожаю за підсумками 2022 року.
За прогнозами УСПП, цьогоріч Україна збере 65-67 млн. тон зернових та олійних. Внутрішнє споживання – 22 млн. тон, відтак на експорт будуть готові чергові 45 млн. тон.
«Треба щоб зернова угода щодо морського експорту продовжувала діяти (вона поки розрахована до листопада ц.р.), а кількість портів була розширена – зокрема, доданий і Миколаївський порт. Звісно, для цього потрібне виконання безпекових умов: відсутність обстрілів інфраструктури з боку окупантів. Зважаючи на загострення продовольчої кризи в країнах третього світу, ООН і інші міжнародні партнери мають бути зацікавлені у збільшенні обсягів українського експорту. Намагання російської сторони достроково заблокувати цей експортний маршрут потребує більше зброї для ЗСУ і більше санкційного тиску для рф», - підкреслив президент УСПП Анатолій Кінах.
Паралельно із цим варто розвивати і наземні транзитні шляхи, а також річкову інфраструктуру. Тут є певні позитиви. За пропозиціями ділової спільноти, також завдяки співпраці із сусідніми країнами ЄС вдалося досягти збільшення обсягів перевезень за окремими маршрутами в 2-3 рази. Так, після деокупації острова Зміїний вжито заходи для проходу суден через канал Бистре та забезпечено безпечний морський коридор, що дозволило збільшити вантажообробку в 2,5 рази в портах Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ. Планується і розпочата реалізація низки проєктів з днопоглиблення, модернізації залізничного відрізку Одеса – Ізмаїл тощо. Це дасть приріст обсягів перевезень ще на 30-40%
«Аграрії повинні мати розуміння, чи вдасться їм реалізувати врожай в 2023 році, за якими приблизно цінами тощо. Галузь відчуває брак обігових коштів. Окрім війни, саме це є одним із факторів, чому скорочення площ посіву озимих культур може сягати 25-30 % від середніх показників минулих років. Також через подорожчання палива та інших ресурсів критичною стає ситуація із забезпеченням аграріїв добривами», - відмічають в УСПП.
Тут пропонують уряду, окрім зусиль щодо нарощування експорту, подумати над застосуванням зерна на внутрішньому ринку. Перше – це розвиток тваринництва, завантаженість комбікормових заводів, переробної галузі. До прикладу, у м’ясній галузі необхідне страхування державою ризиків на рівні 500 млн. гривень на рік, і лиш цей крок дасть значний приріст виробництва і замовлення кормів в секторі.
Друге – це закупівля нереалізованого дрібними і середніми фермерами збіжжя в Держрезерв, Аграрний фонд.
Окрім того, необхідно повернути ПДВ експортерам, адже тільки в АПК ця сума вже перевищила 20 млрд. грн., що вимиває обігові кошти аграріїв і впливає на скорочення площ посівів і обсяги майбутнього врожаю. Надалі варто удосконалити доступ виробників до фінансових ресурсів, ситсему гарантій і т.д.
Комплексні пропозиції, підготовлені в рамках Антикризового штабу, будуть спрямовані уряду. УСПП ініціює цільове засідання Кабміну з даного питання в тому числі.