Поділитись
Українські підприємства оборонно-промислового комплексу вже кілька років працюють над впровадженням стандартів НАТО та країн-членів Альянсу. Цей процес закладений у ключових стратегічних документах України, зокрема в Стратегії національної безпеки.
Повномасштабна агресія рф проти України значно пришвидшила цю роботу, зробивши її критично важливою. Збройні Сили України активно використовують західну військову техніку та обладнання, які потребують відповідного технічного обслуговування та ремонту. Разом з цим, війна стала потужним стимулом для розвитку українського оборонного виробництва і суміжних галузей економіки.
Перехід на стандарти НАТО відкриває також значні перспективи для експорту вітчизняного озброєння та військової техніки. Це дає Україні шанс значно розвинути свій ОПК, стати одним із ключових гравців на глобальному ринку оборонних технологій у майбутньому.
Про це йшла мова на конференції “Перехід підприємств-виробників продукції ОПК України на технічні стандарти НАТО і держав-членів Альянсу - запорука обороноздатності України”.
Організатори - Український союз промисловців і підприємців, асоціації виробників оборонно-промислового комплексу. Учасники - представники Міноборони, компаній-виробників чи постачальників технологій в оборонному секторі, науково-дослідних проєктних інституцій, навчальних закладів та ін.
Присутні обговорили:
- проблемні питання стандартизації, оцінки відповідності та кодифікації у сфері виробництва озброєння та його комплектуючих;
- можливу участь українських підприємств в обслуговуванні та ремонті західної техніки;
- виклики для українських промисловців у цьому процесі;
- прийняття в якості національних військових стандартів матеріально-технічних стандартів НАТО та стандартів країн-членів Альянсу, а також необхідність прийняття в якості національних стандартів тих нормативних документів, на які є посилання в цих військових стандартах, а саме стандарти SAE, ASTM, ANSI, UL, NEMA, NES, TIA та інші;
- можливість перехідного періоду при впровадженні стандартів НАТО та країн-членів Альянсу;
- необхідність започаткування учбових програм з питань технічного регулювання за стандартами НАТО;
- необхідність об’єднання зусиль бізнесу та держави.
У своєму виступі президент УСПП Анатолій Кінах підкреслив, що розширення номенклатури озброєнь, військової спецтехніки, адаптація продукції ОПК до матеріально-технічних стандартів НАТО та держав-членів Альянсу - це питання як посилення нашої обороноздатності, так і розвитку інноваційно-індустріальної економіки.
Україні потрібно мати стратегію прискорення імплементації вказаних матеріально-технічних стандартів, оскільки несистемна, тимчасова кодифікація - це глухий кут. Так, в оборонному секторі тільки у США – 12,5 тис. стандартів, у Великій Британії - 1,2 тис, а у всіх європейських держав-членів Альянсу - до 60 тис.
Щоби систематизувати роботу в даному напрямку, УСПП пропонує постійну співпрацю профільних відомств, парламенту, виробників, розробників та навчальних закладів. Це необхідно не лише для локалізації і масштабування виробництва, але й визначення ресурсної бази, підготовки кадрів, аналітичного, науково-технічного супроводження всіх процесів.
Наразі готується проєкт Меморандуму із усіма зацікавленими сторонами - Міністерством оборони України, Мінекономіки, Мінстратегпрому, структурами національної безпеки і оборони, асоціаціями виробників, учбовими закладами тощо.
Також президент УСПП повідомив присутніх, що вже провів робочу зустріч із Комісаром ЄС з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом. Сторони обговорили інтеграцію українського оборонно-промислового комплексу в програми розвитку оборонної сфери ЄС, спільні проєкти.
Своїм досвідом поділився співорганізатор конференції – віце-президент УСПП, президент асоціації «Укрелектрокабель» Анатолій Пушкар. Члени асоціації виробляють комплектуючі оборонного призначення, давно працюють на ринках ЄС і США.
За його словами, прогрес у впровадженні стандартів НАТО є лише в адміністративній, але не матеріально-технічній частині. Відтак, асоціація ініціативно виступила щодо аналізу та впровадження військових стандартів США MIL в своїй роботі. Було проаналізовано 12 тис. MIL ST, з яких 186 стосувалися кабельної продукції. Станом на літо 2024 року було прийнято 83 з них, решта - в процесі, що дещо затягнувся.
Базуючись на цьому, Анатолій Пушкар пропонує активізувати об'єднання всіх фахівців - із оборонного сектору, виробничої сфери, науково-дослідних інституцій, експертів галузі - щоби дати поштовх процесу прискореного переходу на стандарти НАТО та стандарти країн-членів Альянсу.
Першочерговими завданнями оголосив:
● об’єднання зусиль представниками ОПК, Мінстратегпрому, МЕ, МОУ та учбовими закладами в реформуванні технічного регулювання та учбових процесів у військовій сфері на основі стандартів НАТО та країн-членів Альянсу;
● формування бази матеріально-технічних стандартів та прийняття їх в якості національних;
● формування системи оцінки відповідності та контролю якості в оборонній сфері на прикладі країн-членів Альянсу, прийняття відповідних нормативних документів щодо акредитації, визнання протоколів та сертифікатів;
● залучення більшої кількості виробників ОПК до роботи в Технічному комітеті стандартизації №176, секретаріат якого веде Міноборони;
● навчання фахівців ОПК не тільки вітчизняними науковими установами, а і міжнародними організаціями.
Очільник Інституту передових оборонних технологій Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського Юрій Єхануров тут зазначив, що зусиллями вишу вже розроблена магістерська програма за стандартами НАТО. “Потрібно об'єднати роботу в даному напрямку також із військовими інститутами і КНУ ім.Т.Шевченка”, - наголосив він.
Учасники засідання обговорили інші, не менш важливі для розвитку національного ОПК завдання. Представник Національного університету оборони України Сергій Ясенко відмітив, що в країнах Євросоюзу, Північної Америки є системи технічного регулювання загального і воєнного призначення. Вони узгоджені між собою та з глобальними стандартами НАТО. Те ж саме потрібно робити в Україні.
Чимало виробники висловлювалися і на тему експорту. До повномасштабної війни, 75% нашого ОПК йшло на експорт, що становило переважну частину прибутку для підприємств. Наразі через брак коштів їх завантаженість становить 40%, а в 2025 році може впасти до 35-37%. Виходом учасники засідання вбачають дозвіл на регульований експорт, створення в країнах-партнерках спільних підприємств. З боку держави потрібні стабільні довгострокові замовлення, доступне кредитування та бронювання необхідних фахівців.
Дмитро Колесников, Фундатор Patent Bridge (США) звернув увагу на патентування винаходів у військовій та цивільній сферах. Повідомив, що для ефективності розробки вітчизняних військових винаходів та високотехнологічних інноваційних військових приладів та систем безпеки, необхідним етапом є отримання міжнародних сертифікатів та патентів для успішної роботи з замовленнями та інвестиціями. Patent Bridge допомагає знайти фінансування на розвиток проєкту, виробництво на різних територіях світу і в Україні. Також допомагає в продажі патентів та ліцензій на виробництво в різних країнах.
За підсумками конференції будуть підготовлені Рекомендації, де увага акцентуватиметься на потребі комплексного характеру переходу на стандарти НАТО та стандарти країн-членів Альянсу, підвищенні координації дій в даному напрямі між інститутами виконавчої влади. Також планується окреме робоче засідання асоціацій та Громадських спілок, що представляють виробників оборонного сектору - для актуалізації механізмів швидкої комунікації та посилення співпраці.