Поділитись
Справжнім українським заводчанином, чиє ім’я поповнило когорту достойників вітчизняної промисловості, є Євгеній Бахмач, голова Спостережної ради ПАТ «Радій», що в місті Кропивницький.
Тривалий час він обіймає посади голови Правління Кіровоградського обласного відділення УСПП та голови Кіровоградського обласного об'єднання організацій роботодавців «Співробітництво», є членом Правління УСПП. Він користується великим авторитетом у промислово-підприємницької спільноти області та країни, є досвідченим громадським діячем, вміє наполегливо відстоювати інтереси бізнесу, бездоганно виконувати партнерські обов’язки.
Він народився в Кіровограді 70 років тому, закінчив школу, потім технікум та інститут сільськогосподарського машинобудування і став на посаду заступника керівника облміжколгоспбуду. Але як тільки у 80-х роках минулого століття з’явилися інші можливості, в числі перших став підприємцем. Його увагу привернув кар’єр, де спочатку виготовляли щебінь для доріг. Багато замовлень, хороший бізнес… Але Євгеній Степанович подивився на це інакше, він замислився над естетичною складовою природного каміння, і незабаром підприємство «Кіровоградграніт» стало виготовляти чудову плитку для облицювання будинків, бруківок, інтер’єрів. Нині в місті гранітна плитка «від Бахмача» на фасаді театру, на центральних площах, пам’ятних спорудах, в інших достойних місцях. Підприємство і нині продовжує жити і процвітати.
На початку 90-х Є.С.Бахмач став акціонером заводу «Радій». Колись це було відоме підприємство, найбільший в СРСР виробник радіовиробів, телестудійного обладнання. Завод брав участь у розробці та постачанні обладнання для стартових комплексів «Енергія» і «Буран», експортував продукцію в країни Європи, Азії, Латинської Америки. Але на той момент «Радій» переживав не кращі часи. Через невиплати заробітної плати звільнялися люди, борги призвели до того, що на заводі відрізали тепло та навіть вимикали світло. Хтось би опустив руки, але Євгеній Степанович, говорять очевидці, виголосив: «Ми зробимо так, що незабаром цей завод буде знати весь світ».
За короткий час НВП «Радій» приступив до серійного виготовлення автоматизованих систем управління технологічними процесами атомних електростанцій. Йшлося про заміну того, що відпрацювало свій ресурс. «Радій» став провідним в Україні розробником і постачальником програмно-технічних комплексів для систем забезпечення безпечної експлуатації атомних електростанцій з реакторами типу ВВЕР-440 та ВВЕР-1000. З 2008р. «Радій» здійснив заміну систем безпеки управляючих систем на власні програмно-технічні комплекси на енергоблоках № 5 та №6 АЕС «Козлодуй», Болгарія.
Українцям, які пережили Чорнобиль, не треба пояснювати роль обладнання безпеки для атомної електростанції. Наше почуття патріотизму дуже підвищується, коли захисні комплекси не тільки для українських станцій, а і для іноземних виробляються нашими співвітчизниками саме тут. Але як досягти провідних стандартів технологічності, сучасності, надійності?
Двадцять років тому Є.С.Бахмач почав з того, що зупинив талановитих людей, які були готові залишити завод. Стара конструкторська гвардія стала новою. Повернувся інженерний «геній» В.І.Токарев, його вірні соратники, деякі з них нині мають стаж роботи 40-45 років. Кілька конструкторських бюро, нинішній науково-технічний центр досліджень і аналізу безпеки інфраструктур «Радія» поповнений освіченою молоддю, в тому числі – випускниками найкращих вузів. Саме за їх участі розробляються нові покоління цифрових вимірювальних і управляючих систем (вимірювально-керуюча платформа «Радій»). До речи, на підприємстві на ключовій посаді працює і донька Євгенія Степановича, випускниця одного з провідних вузів світу.
Протягом всього часу «Радій» постійно оновлює та вдосконалює свої розробки. Протягом останніх років створений найсучасніший унікальний інноваційний програмний продукт – платформа RadICS, яка вже використовується в процесі модернізації АЕС України, має високий рівень якості та безпеки. Платформа RadICS сертифікована у відповідності з вимогами міжнародного стандарту МЕК 61508:2010. У 2019р. «Радій» став сьомим підприємством у світі, що наряду з монстрами атомної індустрії, що мають мільярдні обороти та стотисячні колективи – Вестінхайс, Арева, Локхит Мартін, Дюссан та ін., та єдиним підприємство в Україні, яке в безпрецедентно короткі строки здійснило сертифікацію Платформи RadICS в Комісії з ядерного регулювання США, підтвердив можливість використання свого продукту для модернізації систем безпеки АЕС цієї країни.
Чи варто пояснювати, що сам Євгеній Степанович за ці роки повністю зробився «атомником», досконально розуміється на наукових і технологічних питаннях, став членом кількох міжнародних ядерних товариств. Він особисто бере участь у розробці концепції новітніх технологій, тримає руку на пульсі сучасної науки.
Євгеній Бахмач – дивовижний патріот рідного підприємства, міста та Кіровоградщини взагалі, небайдужий до долі малої батьківщині та її людей. Він власними силами практично повністю за власний рахунок звів пам’ятний знак Янголу-охоронцю України та площу навколо і подарував цей чудовий витвір місту на 250-річча. Згодом це місце стало візитною карткою Кіровоградщини. Пізніше поряд Є.С. Бахмач збудував православний храмовий комплекс. Він втілив в життя пам’ятник нобелівському лауреату в сфері ядерної фізики Ігорю Тамму, що біля заводу «Радій». В тому числі за його кошти в місті збудовано пам’ятники видатному українському громадському діячеві В.Винниченку, колишньому міському голові О.Пашутіну. Надзвичайним є новий проект Євгенія Бахмача – Парк-отель Скіфія, що будується зараз в 40 км від центра області.
Незвичайний пам’ятник юному Т.Г.Шевченку з’явився в центрі столиці Болгарії Софія.
Євгеній Степанович, безумовно, належить до тої української промислової еліти, яка своїм ставленням до праці, до рідної землі, до колег та трудових колективів завоювали собі велику пошану. Вони відомі своєю людяністю, благодійними меценатськими справами, відкритістю усьому новому та інноваційному. В світі прославилась їх щира українська душа.
Нещодавно, напередодні 70-річчя, Євгеній Степанович отримав високу державну нагороду – орден «За заслуги» ІІ ступня. Додамо до неї наші щирі вітання, величезну товариську повагу та побажання довгого та творчого життя!