Поділитись
Підрив окупаційними військами рф Каховської ГЕС є воєнним злочином, що спричинив техногенну, екологічну та гуманітарну катастрофу міжнародного масштабу. Наразі в епіцентрі негативних наслідків – понад 200 населених пунктів на півдні України, де проживає близько 1,4 млн. мешканців. Проте з часом засолення ґрунтів, їх засушення, втрата регіонального мікроклімату, загибель частини флори і фауни тощо – впливатиме на інші області України, а також на такі країни як Болгарія, Туреччина, Грузія та ін.
Україна вже створює Реєстр потерпілих, проводить фіксацію збитків, екстрено виділила кошти на будівництво водогонів для забезпечення людей питною водою. Втім, для максимально ефективної роботи із постраждалими (фізичними, юридичними особами, територіальними громадами), варто об’єднувати зусилля із національними експертними організаціями, громадськими об’єднаннями, а також залучати міжнародних партнерів. Це потрібно для підсилення саме юридичної складової, необхідної для покарання рф та отримання компенсації за рахунок конфіскованих активів країни-агресора і її громадян.
На цьому наголосили учасники конференції «Захист прав потерпілих внаслідок підриву російськими окупантами Каховської ГЕС як воєнного злочину та екоциду», що пройшла в УСПП. Співорганізаторами виступили Благодійний фонд «Міжнародний рух за права потерпілих внаслідок російської агресії» та громадський проєкт «Юридичні сили України».
До заходу долучилися представники Генпрокуратури України - керівник спеціально створеної слідчої групи прокурорів Андрій Ткаченко, Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків Офісу Генерального прокурора, Держекоінспекції, Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, голова Новокаховської об’єднаної територіальної громади Володимир Коваленко, представники інших ОТГ, юристи, аудитори.
«Важливо, щоб наші зусилля на національному рівні були інтегровані із роботою міжнародних слідчих органів та інституцій. Прикметно, що на початку липня в Гаазі запрацював Міжнародний центр з кримінального переслідування за злочин агресії проти України (ICPA). Також в ЄС формується Координаційний центр для збору фактів злочинів рф. Тому Україна має діяти динамічно, оперативно і структуровано фіксувати збитки і наслідки злочинів рф – та передавати ці свідчення в Гаагу, Міжнародний кримінальний суд, ООН тощо. Ми тільки на початку шляху ліквідації наслідків підриву росіянами Каховської ГЕС, попереду – багато санітарно-епідеміологічних викликів, екологічних і т.д.», - відзначив президент УСПП Анатолій Кінах.
Андрій Ткаченко – очільник спеціальної слідчої групи прокурорів в цій справі, начальник другого відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора, відзначив, що відкриті справи проти рф в 3 напрямках:
ü Воєнний злочин
ü Завдання шкоди фізичним і юридичним особам
ü Вчинення екоциду.
Він закликав постраждалих – і фізичних осіб, і юридичних, і ОТГ подавати заяви проти рф до прокуратури, СБУ. На даний час такі заяви подало більше 5 тис. осіб, за якими вже вчиняються процесуальні дії.
Як повідомила Наталія Целовальченко, координаторка та авторка проєкту «Юридичні Сили України», зараз юристи України об’єднують зусилля із центральними органами влади, Офісом Генпрокурора, СБУ, ОТГ, підприємцями тощо в процесі фіксації збитків і створення легкого і зрозумілого алгоритму для всіх постраждалих, як це зробити.
До прикладу, за ініціативи громадськості разом із Генпрокуратурою буде розроблена своєрідна «анкета потерпілого від підриву росіянами ГЕС», де чітко буде прописано, які документи/свідчення подавати в позові проти російських окупантів, як зафіксувати збитки, якщо майно досі на тимчасово окупованій території і т.д.
Також пропонується механізм визначення спільників агресії рф проти України – це колаборанти та організації, визнані спонсорами війни.
«Ми говоримо про потребу солідарної відповідальності осіб, що разом із рф здійснюють агресію проти України», - відзначила юристка.
Про важливість напрацювання уніфікованого формату фіксації збитків говорив і завідувач відділу досліджень проектної документації та вартості будівельних робіт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Олексій Командиров.
«Це стосується нерухомого майна, сільськогосподарських ділянок, майна бізнесу тощо. Ми в робочому порядку розроблятимемо таку матрицю», - підкреслив він.
На прикладі Новокаховської ОТГ, голова якої Володимир Коваленко був присутній на конференції та вже розпочав співпрацю із «Юридичними силами України», УСПП, О.Командиров розповів про приблизний алгоритм дій:
ü Максимальний збір збереженої інформації в паперовому чи електронному вигляді. При повній втраті таких даних – опитування працівників ОТГ, мерій тощо як свідків. Вони можуть володіти достовірною інформацією по тих напрямках роботи, якими займалися.
ü Опитування всіх доступних свідків
ü Отримання даних із оцифрованих реєстрів – таких як Реєстр нерухомого майна тощо.
Окрім юридичної складової, учасники конференції зосередилися на обговоренні екологічних наслідків руйнування ГЕС.
За словами завідувача кафедри водних екосистем і біоресурсів ДЗ «Державна екологічна академія» Костянтина Загороднюка, якщо не відновлювати Каховську ГЕС, ситуація погіршуватиметься.
«Ці землі будуть тільки засолюватися. Ми матимемо пустелю. Це негативно вплине не тільки на економіку України, заселеність материкової частини півдня держави, але й опосередковано на інші країни – Грузію, Болгарію, Туреччину тощо», - сказав експерт.
Також він повідомив, що перелік першочергових заходів вже складений та розглядався на нарадах в Міндовкілля.
За підсумками конференції було домовлено про спільну роботу з Офісом Генпрокурора, СБУ в цих напрямках. Також УСПП, «Юридичні сили України» закликають інші постраждалі ОТГ звертатися за допомогою в процесі фіксації збитків.