Поділитись
“Гармонізація”, а по факту - підвищення тарифів на Укрзалізниці - негативно відіб'ється на ключових виробниках та експортерах. Потрібні рішення, які навпаки масштабують залізничні перевезення, зроблять їх якісними та доступними. Вихід - зняття монополії на приватну тягу і конкуренція на цьому ринку.
Так Український союз промисловців і підприємців прокоментував для ЗМІ намір “Укрзалізниці” гармонізувати тарифи, що означатиме їх ріст ще на 7%.
Сьогодні будь-яке рішення таких установ як Укрзалізниця, Укренерго тощо повинні обовʼязково узгоджуватися з бізнесом, учасниками ринку і проходити комплаєнс громадськості, переконані в УСПП. Збільшення тарифів в умовах воєнного стану та затяжної війни з рф на виснаження ресурсів повинно бути обґрунтоване, прозоре і ухвалюватися з точки зору підтримки економіки держави.
Якщо це буде спричиняти погіршення виробничих, експортних і загалом економічних показників, а при тому буде прогрес тільки у Укрзалізниці, то це неправильно.
Дуже важливим би було рішення врешті-решт дозволити не тільки приватні вагони, але і приватну тягу, тобто локомотиви. Конкуренція на ринку якраз створить можливості для того, щоб тарифи були прозорими. Чим більше конкуренція, тим більше транспарентності і порозуміння. Треба брати приклад ЄС, в який ми вже інтегруємося. В Євросоюзі більше 300 приватних компаній, які мають власні вагони, власні локомотиви, вони конкурують між собою, це все відбувається відкрито. Держава повинна мати монополію тільки на магістральні, важливі лінії, плюс контроль за безпекою руху. Підʼїздні колії, вагони, вантажні, пасажирські, локомотиви - все це повинна бути приватна власність.
Нинішні плани по підвищенню тарифів на 7% - це, скажімо, не так багато, але для постраждалих від війни галузей - АПК, ГМК тощо - погіршить їх становище.
На прикладі сільськогосподарської продукції: до війни в АПК були логістичні витрати в середньому 40 дол. на тоні. Війна і складнощі з логістикою, потім і зміна тарифів - спричинили зростання до 145 дол. Зараз вони трошки просіли, але в цілому лишаються втричі вищими, ніж до 2022 року. Вперше в нашій історії пшениця стала не рентабельною і її вже менше сіють, роблячи більшу ставку на олійні культури.
В металургії також непроста ситуація із зростанням тарифів десь в 2,5 рази в порівнянні із 2021 роком, а також із проблемами з енергетикою та іншими наслідками агресії рф. Це відчутне навантаження на металургійні комбінати, експортерів залізорудної продукції.
Інтегральним висновком є потреба прозорого та довгострокового тарифоутворення, щоби не ставити “підніжку” експортерам у розпал сезону, а також прораховувати, як це вплине на економічні процеси в цілому. З боку держави важливо дати можливість розвиватися конкуренції на ринку, тим самим виключити субсидіювання пасажирських перевезень за рахунок вантажних, поліпшити якість останніх, а також у перспективі - і цінову політику.