Зарплати «як в Польщі» до 2030 року, повернення мігрантів та «значні інвестиції» - популізм чи стратегія уряду?

Facebook Поділитись
Зарплати «як в Польщі» до 2030 року, повернення мігрантів та «значні інвестиції» - популізм чи стратегія уряду?

2021 рік традиційно почався без конкретних державних програм: соціально-економічного розвитку, модернізації індустрії, стратегій промислового розвитку, подолання бідності, кризи неплатежів і завищених тарифів тощо. Втім, урядовці не втрачають оптимізму, і пообіцяли Україні, 60% громадян якої живуть  за межею бідності (дані ООН), зарплати «як в Польщі», широкі можливості для відкриття бізнесу колишнім трудовим мігрантам тощо.

На жаль, вже традиційно, звідкіля черпатимуться ресурси для такого покращення – невідомо.

Поза тим, мале підприємництво продовжує протестувати в Києві щодо введення РРО через рік (а по факту – через відсутність умов для розвитку бізнесу), обсяг чистих прямих іноземних інвестицій в Україну виявився найгіршим за останні 20 років: минулоріч інвестори вивели 420 млн. доларів таких інвестицій, у тому числі від’ємні реінвестовані доходи оцінено в 1,2 млрд. доларів. В країні 1,6 млн. безробітних, більше 11 млн. пенсіонерів та чітка тенденція до посилення трудової міграції працездатного населення. До карантину, за різними оцінками, за кордоном працювало до 9 млн. наших співвітчизників.

Згідно із даними УСПП, середня зарплата в Польщі становить $1 439 , в Україні - $ 468. Це при тому, що 18-19 мільйонів громадян взагалі живуть за межею бідності, отримуючи мінімальні пенсії та зарплати, що «не дотягують» до середніх. Таку цифру, до речі, днями озвучили і представники Верховної Ради.

Відтак, в УСПП пропонують урядовцям, членам парламенту та представникам Офісу президента провести спільні консультації по цілій низці першочергових питань: покращення кредитування економіки і бізнесу, реформи на ринку праці та прийняття структурованої державної політики зайнятості і міграції, ухвалення Стратегії промислового розвитку, програм локалізації виробництва, імпортозаміщення та ін.

Зокрема, щодо «промислового питання» ділова організація ініціює цільову зустріч представників індустрії із Президентом України В.Зеленським. А поки підготовка такої триває – вже проведено відповідні перемовини із профільним віце-прем’єром – міністром з питань стратегічних галузей промисловості Олегом Уруським, керівництвом «Укрзалізниці» (підписано меморандум), регіональними представництвами Фонду держмайна та іншими ключовими соціальними партнерами.

Нагадаємо, УСПП та Антикризова рада громадських організацій розробила та направила органам влади систематизовані пропозиції у вигляді документу «Платформа економічного патріотизму» та окремого додатку до нього – так званого «промислового пакету».

«Насправді, за умови чітких системних дій влади, діалогу із роботодавцями і профспілками, міжнародними партнерами – поступове зростання економіки, зарплат та обсягів інвестицій в країні, звичайно ж, можливе. Так, після прозорого аудиту та спираючись на власний видобуток газу і генерації електроенергії – можна зменшити тарифи та ціни на ЖКГ послуги ледве не вдвічі. Антикризове кредитування промисловості і бізнесу за ставками не 7-9%, а 0-2% дасть змогу утримати наявні робочі місця і з часом розширити обсяги виробництва, а з ними і кількість вакансій, у тому числі – вузькопрофільних спеціалістів. На це ж працюватиме і закон про локалізацію виробництва, державні програми імпортозаміщення», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

І тут знову постає питання наявності стратегій розвитку. Це повинні бути цільові програми із чітким розподілом ресурсів, термінами і відповідальними органами влади та посадовцями. Інакше, українці матимуть нинішні доходи «як у Польщі» років за 30-40, коли, не виключено, реальна вартість життя в Європі та в Україні буде вже на набагато вищому рівні.