Поділитись
З 1 липня в Україні з’являється можливість купівлі-продажу землі. Поки йдеться лише про громадян України та обсяг до 100 га. Проте це не означає завершення земельної реформи, адже невирішеними лишаються чимало принципових питань – завершення аудиту і формування Земельного кадастру, його кореляція із генеральними планами розвитку міст і територій, прийняття програми захисту родючості землі і формування інституту відповідальних власників тощо.
Український союз промисловців і підприємців зазначає, що реформа триває, і потрібне саме наукове її супроводження – з боку фахівців Національної аграрної академії, НАНУ тощо, а також постійний громадський контроль. УСПП виступає також і за проведення обіцяного президентом всеукраїнського референдуму щодо ринку землі – громадяни повинні чітко сформулювати своє бачення етапності і механізмів подальшої реалізації реформи.
На цьому наголосив президент УСПП Анатолій Кінах в ефірі вітчизняного радіо.
«Україні необхідно мати сучасний прозорий і цивілізований ринок землі і рішучі кроки в цьому напрямі – безумовно, позитивне явище. Бо це залучення інвестицій, формування інституту відповідальних власників тощо. Втім, турбує той факт, що запуск ринку землі відбувається без комплексної програми організації цього процесу. Саме в ній повинні були б нормативно прописані етапи – від відміни мораторію до повноцінного функціонування земельного ринку. Це ті питання, які інші країни вирішували десятиліттями. До прикладу, Польща розпочинала таку реформу ще до Другої світової війни, завершивши її тільки в 2000-х.», - зазначив президент УСПП.
Нагадаємо, з липня 2021 року скасовується мораторій на продаж аграрної землі, крім земель державної власності. Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть громадяни України, територіальні громади, держава. Також президент Володимир Зеленський 24 травня на підписав законопроєкт № 2194, який регулює передачу земель «на місця» громадам.
«Що повинне передувати відкриттю ринку землі? Завершення Земельного кадастру, адже це є аудит того, що ми маємо насправді. Затвердження всіх Генеральних планів розвитку міст, ОТГ тощо з тим, щоб громади мали території для розбудови свого населеного пункту. Таке планування повинне бути зроблене мінімум на 10-20 років наперед. Адже, уявімо, захоче місто відкрити новий дитячий садок, стадіон чи виділити місце під будівництво соціального житла – а ділянки всі приватизовані. Не завжди місцевий бюджет має стільки коштів, щоб підвищувати вартість таких соціальних об’єктів. Те ж саме на рівні держави – що робити у випадку розвитку національної інфраструктури – нові дороги, шляхопроводи і т.д.? Всі ці речі повинні бути передбачені наперед», - переконаний Анатолій Кінах.
Іншим важливим питанням він назвав збереження родючості українських чорноземів. Цей показник з року в рік падає. Вже нині в країні від 1 до 4 млн га деградованих та малопродуктивних сільськогосподарських земель. Великою помилкою держави є відсутність з її боку контролю за сівообігом, через це в надто великих обсягах вирощуються такі культури як соняшник, рапс та ін. Фахівці вказують, що ці рослини – одні з головних винуватців виснаження чорноземів.
«Так, безумовно добре, що Україна непогано себе почуває на міжнародному ринку соняшникової олії – це все ж продукція із високою доданою вартістю. Свого часу на Україну тиснули через те, що ми ввели мито на експорт насіння соняшнику – з тим, щоб переробляти цю сировину в нас, створюючи цим кінцевий продукт та робочі місця. Європа, інші країни ж не бажають вирощувати в себе соняшник, бо після нього 3-4 роки ці поля виснажені. А Україна стала світовим лідером по експорту олії – минулого року продали за кордон 6,9 млн тонн. Проте ми повинні пам’ятати і про ціну такого успіху для наших чорноземів», - зауважив Анатолій Кінах.
Також лідер ділової спільноти спинився на вартісних характеристиках земельних ділянок. На його думку, допоки платоспроможність населення низька (за даними ООН – 60% українців на межі чи за межею бідності) – про повноцінний ринок в повному розумінні цього слова говорити рано.
«По платоспроможності ми дуже поступаємося розвинутим країнам світу. Як з точки зору заможності наших фермерів, так і за умовами доступу до кредитних ресурсів. Вартість позик в Україні в 3-4 рази вища, ніж в ЄС. Це треба враховувати і розробити чіткі та зрозумілі запобіжники, бо є ризик засилля сірих схем із скуповування землі тими, хто має значні фінансові ресурси», - вважає президент УСПП.
Він закликав уряд спільно із науковцями та громадськими експертами доопрацювати ці питання та продовжити втілення земельної реформи на більш якісному рівні.