Поділитись
В Україні понад 4,5 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які у більшості стикаються із проблемами недостатньої підтримки з боку держави, особливо це стосується житлового питання.
За час повномасштабної агресії рф проти України пошкоджено або зруйновано 13% житлового фонду країни. Постраждали 2,5 млн домогосподарств. Щоби вирішити цю проблему, діє низка державних програм, наприклад «єОселя», видаються житлові сертифікати тим, хто втратив дім, залучаються донорські кошти та навіть ухвалене рішення про розбудову соціального житла в Україні.
Проте, як пише «Українська правда», урядові програми дають надто обмежений результат.
Так, за даними ЄІБД, у серпні 2025 року майже 220 тис. активних заяв ВПО мали відмітку "житлові потреби". Натомість за 3,5 року держава фактично забезпечила житлом лише кілька десятків родин. Інші механізми працюють точково: компенсацію за знищене житло у вигляді житлових сертифікатів отримали понад 4,4 тис. осіб, а пільгові іпотечні кредити – лише 1,2 тис. осіб із понад 140 тис. заявок.
Такий розрив між масштабом проблеми і темпами її вирішення, на думку Українського союзу промисловців і підприємців, вимагає перегляду державної політики.
Розбіжність між даними різних реєстрів (220 тис. житлових потреб у ЄІБД проти 23 тис. у черзі на тимчасове житло в Мінрозвитку) свідчить, що держава досі не має єдиної класифікації житлових потреб переселенців: тимчасове житло, постійне, оренда, компенсація чи іпотека. Через це неможливо коректно спланувати бюджетні програми.
Водночас найбільш затребуваний інструмент – пільгова іпотека "єОселя" – показав ефективність менше 1%, адже значна частина переселенців не має стабільного доходу для кредитного обслуговування.
Український союз промисловців і підприємців наголошує: без залучення приватного сектору й міжнародних партнерів держава не зможе самостійно закрити житлову кризу для ВПО. Бізнес пропонує такі кроки:
- Єдиний житловий реєстр – інтеграція даних Мінрозвитку, ЄІБД, органів місцевого самоврядування. Це дозволить об’єктивно оцінити масштаби проблеми та визначити пріоритети.
- Державно-приватне партнерство – будівництво доступного житла спільно з бізнесом на умовах концесії, лізингу або оренди з викупом. Українські девелопери готові брати участь за наявності прозорих механізмів компенсації та гарантій.
- Орендні будинки з державною підтримкою – створення муніципального і корпоративного фонду житла для ВПО. Частину квартир можна надавати у тимчасове користування, частину – викуповувати за пільговими умовами.
- Розширення програми житлових сертифікатів – інструмент довів свою ефективність, тому бізнес пропонує збільшити його фінансування, зокрема за рахунок донорських коштів.
- Модель "робота+житло" – інтегровані проєкти, коли підприємство у регіоні відбудови або релокації забезпечує працівників-ВПО і робочими місцями, і житлом (службові квартири, гуртожитки, модульні містечка нового зразка). Це дозволить не лише закрити житлові потреби, а й стимулювати економіку. Втім, таким підприємствам потрібні певні стимули або ж податкові пільги.
Окремою проблемою залишається відсутність Державної цільової соціальної програми забезпечення житлом громадян України, житло яких зазнало руйнувань чи пошкоджено внаслідок збройної російської агресії проти України, на чому неодноразово акцентував УСПП і Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану.
Хоча ще у 2022 році Прем’єр-міністр дав доручення розробити таку програму, концепцію так і не винесли на розгляд Уряду. Мінрозвитку, враховуючи відсутність у державному бюджеті фінансування цих питань, у відповіді на запит Антикризового штабу зазначив, що розробка такої програми буде доцільною після прийняття парламентом закону «Про основні засади житлової політики» (реєстр. № 12377, прийнятий за основу Верховною Радою 16 липня цього року).
Це фактично означає, що й ресурсного, і законодавчого підґрунтя для системного вирішення житлових проблем ВПО наразі немає.
"Житлове питання ВПО – не лише соціальне, а й економічне. Без нормальних умов проживання люди не можуть повноцінно інтегруватися у нові громади й долучатися до відновлення країни. Бізнес готовий брати участь у створенні фонду доступного житла, для цього необхідні чіткі правила, державні гарантії й співфінансування з боку міжнародних партнерів", – підсумував президент УСПП Анатолій Кінах.