Поділитись
Нацбанк знизив облікову ставку – до 8%. Вперше з 2014 року її «вартість» така низька. Нагадаємо, облікова ставка – це, спрощено, основний орієнтир для комерційних банків щодо вартості кредитів на внутрішньому ринку. Чим вона нижча, тим дешевше можуть обходитися банкам позики рефінансування, тим доступніші кредити вони можуть запропонувати бізнесу та споживачам.
Але само по собі зниження облікової ставки не означає доступність і здешевлення кредитів, це є лише одна з умов. Саме тому Антикризова рада громадських організацій і УСПП тривалий час домагались від НБУ і Кабміну, за потребою, парламенту, розробки спеціальних програм поступового доступу виробників до кредитних ресурсів, постійно надавали відповідні рекомендації з цього приводу.
В умовах карантину, а тому – додаткового фінансового «знекровлення» реального сектору, який подекуди обтяжений боргами, зниження облікової ставки не матиме вираженого ефекту, потрібно включення додаткових системних механізмів. Також сама програма «Доступні кредити» не повністю виправдовує очікувань підприємництва. Наразі, за даними Мінфіну, банки оформили по програмі 369 кредитних договорів. В умовах економічної рецесії, закриття ринків, поголовно застарілої інфраструктури та виробничих потужностей, це – краплина в морі.
«Кредитна політика складніше зниження облікової ставки. Бізнес, з одного боку, у зв’язку з відсутністю доступу до фінансових ресурсів втрачає ринки, обіговий капітал, з іншого боку – багато людей втратили роботу або є частково безробітними (з номінальним робочим місцем, але без доходів). Зупинилася частина малого підприємництва. Відтак, потрібні комплексні заходи в економічній та фінансовій сфері, серйозні програми кредитної підтримки бізнесу», – каже президент УСПП Анатолій Кінах.
Програма доступу виробників до кредитних ресурсів (або програми за напрямками, які держава визначить пріоритетними), мають передбачати подальше зниження вартості кредитування засобами монетарної політики не лише через зниження ключової ставки НБУ, а й застосування механізмів довгострокового рефінансування банків задля спрямування кредитів у реальний сектор, створення умов доступу до стартового капіталу для малого та середнього бізнесу. Державним банкам слід здійснювати довгострокове кредитування держзамовників в національній валюті під проекти локалізації виробництва складної техніки в Україні. Пріоритетом має стати кредитування і фінансове оздоровлення економіки з використанням перевірених і відомих у всьому світі антикризових механізмів.
«Окрема розмова – про промисловість, особливо ті її сфери, як орієнтовані на створення технологічної продукції з високою доданою вартістю, бюджетоутворюючі галузі – авіапром, автомобіле-, судно-, ракето-космічне будування. Ці сфери традиційно потребують значних фінансових ресурсів – на нові технології, модернізацію, та й поточну діяльність. Лише таким чином можна зміцнити їх конкурентоспроможність, зберегти робочі місця, врятувати економіку від скочування в сировинну яму. Саме тому Антикризова рада громадських організацій, УСПП вимагають від Національного банку України, уряду разом з парламентом негайно ухвалити спеціальну програму доступу виробників до кредитних ресурсів, враховуючи, що ситуація ускладнюється гальмуванням економіки через пандемію коронавірусу», – наголошує Анатолій Кінах.
На його думку, треба продовжувати співпрацю і з міжнародними фінансовими інституціями, МВФ. Але такі програми повинні бути націлені на розвиток української економіки, модернізацію промисловості, зростання вітчизняної конкурентоспроможності. Не можна допускати, щоб стосунки з міжнародними кредиторами, невиразна політика Національного банку та відстороненість його від потреб реальної економіки призводили до втрати Україною свого економічного та монетарного суверенітету.
Анатолій Кінах нагадав, що УСПП, Антикризова рада громадських організацій направили керівництву держави план антикризових заходів «Пріоритетні заходи 2020: промисловий пакет» з доповненнями. На думку ділової спільноти, названі документи мають бути включені в єдиний комплексний державний антикризовий план, який працюватиме і в посткарантинний період задля відродження української економіки.