Поділитись
Золотовалютних резервів стає все менше: наразі залишилося $22,4 млрд. Чи означає це подальше знецінення національної валюти, адже резерви – це те, з чого Національний банк України робить валютні інтервенції на ринку, впливаючи на курс?
В Українському союзі промисловців і підприємців переконані, що все залежить від подальшої політики НБУ та уряду, які повинні бути краще скоординованими.
Резерви скорочуються через негативний баланс імпорту-експорту. За перше півріччя останній впав на чверть (більше 24%) і, відповідно, держказна не дорахувалася 6,8 млрд. доларів.
Очевидною відповіддю на проблему наповненості внутрішнього ринку валютою є стимулювання експорту. У нинішніх обставинах: війна з рф, обмежене відкриття портів тільки для агропродукції, низька пропускна здатність сухопутних шляхів (за 15 днів серпня Україні вдалося експортувати 2 млн т продукції зернових і олійних) це непросте завдання. До прикладу, підраховано, що відкриття морського експорту ГМК-продукції дало б додаткових 500-600 млн. доларів щомісяця.
«Це мета, якої має добиватися наша дипломатія в перемовинах із ООН, західними партнерами. Європі була б вигідна наша руда і сталь, тим паче, з огляду на геополітичну ситуацію в світі (політика Китаю)», - переконаний президент УСПП Анатолій Кінах.
Іншим методом підтримки експортерів є своєчасне відшкодування ПДВ. Наразі виробники, що мають зовнішньоекономічні контракти, недоотримали 40−50 млрд грн. Це оборотний капітал підприємств, який невиправдано вимивається. Особливо це критично в умовах економіки воєнного стану.
Більше того – в Офісі президента обговорюється ідея про часткове скасування можливості відшкодування ПДВ. Про це розповів в одному із інтерв’ю заступник ОП Ростислав Шурма.
«Потрібно дуже ретельно підійти до формування нової моделі податкової системи, провести аналіз її впливу на промисловість, зайнятість та експорт України. І тільки після цього ухвалювати подібні рішення. Наразі бізнес має критичну нестачу оборотного капіталу, близько 50% компаній мають запас фінансової міцності на півроку. Попереду непростий зимовий період, також на ситуацію впливатиме стабільність підтримки Заходу і перебіг війни», - підкреслив Анатолій Кінах.
"Підприємства всіх секторів економіки прогнозували нижчі темпи зростання цін на власну продукцію/послуги на тлі уповільнення зростання цін на сировину та товари постачальників. Оцінки щодо зайнятості залишаються песимістичними", – звітують у Національному банку за результатами власного опитування.
Така ситуація призводить до подальшого зростання безробіття (наразі 35%) та прагнення працездатних громадян, котрі виїхали як біженці за кордон, залишитися і працювати в країнах перебування.
Також негативним чинником стане можливе введення додаткового оподаткування імпорту. Підприємства втратять можливість завозити необхідну сировину і обладнання по конкурентним цінам, порівняно із бізнесом єврозони.
Висновки УСПП підтримало і Міністерство економіки: відомство розглянуло проект щодо введення податку у 10% на купівлю валюти, і виступило проти його введення. Міністерство зазначило: новий податок прискорить зростання цін в Україні, та призведе до падіння обсягів виробництва.
Обмеження імпорту потрібно досягати іншими інструментами: локалізацією виробництва, працюючою економікою, програмою закупівель продукції релокованих підприємств в держрезерв тощо.
«Підтримкою економіки воєнного стану стане чітка взаємодія уряду та Нацбанку щодо підтримки бізнесу. У такому разі ми не очікуємо значної подальшої девальвації гривні та критичного довгострокового скорочення золотовалютних резервів країни», - підсумували в УСПП.