Голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради (НТСЕР) Анатолій Кінах провів попередні консультації зі сторонами роботодавців і профспілок.
На зустрічах із головою Спільного представницького органу роботодавців, головою Ради ФРУ Дмитром Олійником та головою Федерації профспілок України Григорієм Осовим обговорювалися пріоритетні завдання діяльності НТСЕР до кінця року, а також плани на 2022 рік.
Основним завданням на етапі поновлення діяльності Ради є підвищення системності та якості діалогу всіх соціальних партнерів, взаємовідповідальності сторін.
Як зазначив Анатолій Кінах, актуальним є вироблення консолідованої позиції щодо стратегії економічного і соціального розвитку України.
Національна рада вже найближчим часом розгляне важливі питання в даному напрямі. Серед них - необхідність подання проєкту держбюджету-2022 разом із Програмою діяльності уряду. Експерти з ділових організацій наполягають саме на такому «пакеті», оскільки це дасть змогу передбачити реальні антикризові програми для економіки і підприємництва та скоординувати їх із головним фінансовим документом країни.
Окремого розгляду вимагають проблеми тарифної і цінової політики, а також збереження і відновлення трудового потенціалу.
За 30 років з України виїхало близько 10 млн. економічно активних громадян. Точніші цифри навести неможливо, бо останній перепис населення України робився ще у 2001 році. Це є грубим порушенням стандартів ООН. Більше того - не володіючи точними даними, держава також і не пропонує системних рішень для заохочення повернення трудових мігрантів, розвиток національного ринку праці в цілому. Тривають тенденції і бізнес-міграції.
Окрім того, складною залишається і демографічна ситуація: на 100 померлих – 37 живонароджених. Це найгірша статистика в Європі, та одна із гірших в світі. Україна втрачає людський потенціал, відтак соціальні партнери – уряд, роботодавці, профспілки – зобов’язані представити рішення цих проблем, котрі, у тому числі, є в основі повільного економічного відновлення.
«Загрозливим фактором є також поглиблення сировинної структури нашої економіки. 70% експорту – це сировина АПК і гірничо-металургійного комплексу. Поза тим, вітчизняна промисловість здатна продукувати високотехнологічні товари – гвинтокрили, катери, вагони тощо. Для цього потрібні кошти на модернізацію – ми пропонуємо розробити більш гнучку і доступну програму кредитування індустрії та МСБ, вести прозору політику підтримки національного виробника в цілому», - наголосив голова НТСЕР.
Національна рада планує посилити взаємодію із парламентом у частині прийняття необхідної законодавчо-нормативної бази. Передовсім мова йде про законопроєкт 3739 (локалізація виробництва).
Не посиленого тиску на бізнес, а невідкладних заходів з податкового та фінансового стимулювання, зниження адміністративного навантаження – ось на що очікують представники реального сектору економіки. Більшість ділових організацій, роботодавці тощо виступили категорично проти прийняття «ресурсного» законопроєкту № 5600. Документ, нагадаємо, пройшов перше читання у липні ц.р.
Сторони соціального діалогу також зупинилися на питанні величезних накопичених боргів по виплаті заробітних плат в Україні, Заборгованість підприємств з виплати заробітної платні в Україні в липні 2021 року зросла на 10,3% у порівнянні з попереднім місяцем, і на початок серпня склала 3,96 млрд грн.
Наразі готуються окремі обговорення сторін роботодавців і профспілок, їх підсумком стане засідання вже самої НТСЕР. Партнери сподіваються, що до цього заходу зможе долучитися і Президент України.