Поділитись
Україна має посилити протиповітряний захист критичної енергетичної інфраструктури, насамперед високовольтних підстанцій, пов’язаних з атомною генерацією. Водночас підготовка до осінньо-зимового періоду потребує не ситуативних заяв, а чіткого плану дій, визначених відповідальних та постійного контролю його виконання. Про це заявив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.
За словами А.Кінаха, сьогодні близько 60–65% генерації електроенергії України забезпечують дев’ять атомних енергоблоків, які перебувають під контролем України. Саме тому особливої уваги потребує захист інфраструктури, через яку електроенергія від АЕС передається до об’єднаної енергосистеми.
Йдеться передусім про високовольтні підстанції напругою 750 кВ і вище, пов’язані з Південноукраїнською, Хмельницькою та Рівненською АЕС.
«Сьогодні для нас дуже велика загроза — руйнація російським агресором інфраструктури передачі від атомних блоків в об’єднану енергосистему. Це високовольтні підстанції 750 кВ і вище. Тому абсолютно необхідно разом із нашими союзниками посилювати протиповітряний захист, у тому числі спроможності протидії балістичній зброї, щоб максимально убезпечити те, що сьогодні формує стійкість і надійність енергосистеми України», — наголосив президент УСПП.
Актуальність цього питання підтверджують і останні дані. За інформацією Міністерства енергетики, внаслідок російських атак в Україні пошкоджено 1613 енергетичних об’єктів. Лише протягом минулої зими держава втратила 9 ГВт генеруючих потужностей.
Водночас Україна продовжує залучати міжнародну допомогу для відновлення та захисту енергетики. До кінця 2026 року планується мобілізувати понад 400 млн євро до Фонду підтримки енергетики України.
А.Кінах наголошує, що поряд із залученням міжнародної допомоги необхідно забезпечити належну організацію роботи всередині країни. Зокрема, йдеться про виконання планів стійкості регіонів та підготовку критичної інфраструктури до можливих атак.
«Нас дуже турбує проблема інституційної недієздатності, відсутності не тільки професіоналізму, а й уміння комплексно розглядати та вирішувати проблему, бажано випереджаючи її хоча б на крок», — зазначив президент УСПП.
Він нагадав, що навесні були затверджені плани стійкості для кожної області, покликані забезпечити підготовку регіонів до осінньо-зимового періоду. Водночас наприкінці літа на найвищому державному рівні вже звучали заяви про проблеми із виконанням цих планів.
На думку А.Кінаха, у такій ситуації суспільство має отримувати не суперечливі чи катастрофічні прогнози про “найважчу зиму”, а чітку інформацію про стан підготовки, проблемні питання та конкретні заходи, які вживаються для їх вирішення.
«Посадова особа має не створювати додаткову тривогу, а чітко сказати: що ми могли зробити, яка причина проблеми, які зроблені висновки і що ми будемо робити, щоб мінімізувати наслідки та пройти опалювальний сезон із мінімальними втратами», — підкреслив президент УСПП.
Україна має одночасно посилювати захист ключових енергооб’єктів, нарощувати резерви та розподілену генерацію, забезпечувати необхідне обладнання і координувати дії з міжнародними партнерами.
«Не повинно бути катастрофізму. Ми маємо зараз як ніколи консолідувати свої дії і робити все, щоб мінімізувати наслідки загроз під час осінньо-зимового періоду. І водночас вести чесний діалог із людьми — не страшилками, а чіткими даними про стан справ і про те, що всім необхідно зробити, щоб мінімізувати ці ризики», — резюмував А.Кінах.
Нагадаємо, цими питаннями опікується і Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, що діє при УСПП, і до роботи якого залучені ключові ділові асоціаційї, аналітичі центри, предстваники уряду та парламенту. Штаб уже надіслав відповідні пропозиції Кабміну.