Поділитись
Українська економіка входить у другу половину 2026 року з ознаками стагнації: зростання ВВП фактично зупинилося, торговельний дефіцит перевищив $34 млрд за сім місяців, ціни виробників промислової продукції зросли на 39%, а блокування морської логістики через обстріли рф створює ризик втрати мільярдів доларів експортної виручки. На цьому тлі бізнес закликає державу до комплексних рішень у монетарній, тарифній, промисловій та логістичній політиці.
Такі питання стали центральними під час розширеного засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та Українського союзу промисловців і підприємців, участь в якому взяли представники ВРУ, Кабміну, науково-експертних центрів, промисловці, галузеві асоціації тощо.
Учасники обговорили поточний стан економіки, збереження експортного потенціалу, ситуацію з морською та залізничною логістикою, доступ бізнесу до фінансових ресурсів, підтримку аграрного сектору, соціальні стандарти та реалізацію напрацьованих раніше рішень Антикризового штабу.
Одна з ключових тенденцій, на якій наголосили в УСПП, — суттєве уповільнення економічної динаміки.
У першому кварталі 2026 року реальний ВВП скоротився на 0,6% у річному вимірі, у другому кварталі зріс на 0,6%. У підсумку за перше півріччя економіка фактично вийшла на нульову динаміку.
Це означає, що після зростання на 1,8% у 2025 році та на 3,2% у 2024-му Україна ризикує перейти від повільного відновлення до стагнації.
На промисловість одночасно тиснуть наслідки російських атак на енергетичну та виробничу інфраструктуру, висока вартість енергоносіїв, нові торговельні обмеження на ключових зовнішніх ринках та проблеми з логістикою. За січень–червень промислове виробництво скоротилося на 0,2%, сільськогосподарське - на 1,6%, будівництво - на 8,1%.
«Ми маємо формувати умови для більш динамічного відновлення. Однієї стійкості економіки недостатньо — необхідне поетапне зміцнення її самодостатності», — наголошує Антикризовий штаб.
Ще один системний ризик — погіршення зовнішньоторговельного балансу.
За даними Держмитслужби, за січень–липень Україна експортувала товарів на $24,1 млрд, тоді як імпорт становив $58,1 млрд. Таким чином, негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами вже перевищило $34 млрд.
Для економіки це означає не лише додатковий тиск на валютний ринок. Висока залежність від імпорту одночасно посилює конкуренцію для українського виробника на внутрішньому ринку.
При цьому структура імпорту значною мірою свідчить про залежність від машин, обладнання, транспорту, енергоносіїв та хімічної продукції. Натомість основу українського експорту продовжують формувати продовольчі товари - $14,1 млрд за сім місяців, а також метали та вироби з них і продукція машинобудування.
Тому для України критично важливо не просто збільшувати фізичні обсяги експорту, а переходити до більшої частки продукції з високою доданою вартістю.
Окремий блок дискусії стосувався монетарної політики.
В УСПП вважають, що нинішня вартість фінансового ресурсу не відповідає завданню економічного відновлення. Облікова ставка НБУ становить 15,5% при інфляції 7,7% у річному вимірі.
«Без доступу до ресурсів не буде розвитку економіки та підприємництва», — наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
За оцінками УСПП, якби дохідність державних облігацій була на рівні хоча б 10%, а не нинішньому рівні, бюджет міг би заощадити близько 260 млрд грн.
УСПП також звертає увагу на масштаб процентних виплат, які держава здійснює фінансовому сектору. За оцінкою ділового союзу, за час повномасштабної війни з російським агресором НБУ сплатив комерційним банкам близько 300 млрд грн процентних доходів.
А це кошти, які могли б бути спрямовані в ОПК, наприклад, кредитуючи таку важливу зараз галузь.
Відтак, питання вартості грошей потребує окремого системного рішення. За підсумками роботи із фахівцями Національної академії наук України та відповідного засідання УСПП готує пакет пропозицій для органів державної влади.
Проблема вартості фінансування особливо гостро стоїть для промисловості, адже паралельно з дорогими кредитами виробники стикаються зі стрімким зростанням власних витрат. У червні ціни виробників промислової продукції були на 39% вищими, ніж роком раніше.
Найгостріша дискусія на засіданні стосувалася експортної логістики.
Через російські атаки судна фактично припинили заходити до портів Великої Одеси. За оцінкою НБУ, потенційне недоотримання валютної виручки у другому півріччі через блокування портів може становити близько $2,5 млрд.
Водночас альтернативна логістика не здатна повністю компенсувати чорноморські маршрути. Залізниця, дунайські порти та автотранспорт разом можуть забезпечити лише близько половини пропускної спроможності портів Великої Одеси.
Наслідки вже відчуває промисловість. Через неможливість вивозити накопичену продукцію окремі підприємства змушені скорочувати або зупиняти виробництво. Зокрема, проблеми з експортом залізної руди вже позначилися на роботі окремих підприємств ГМК.
Ситуацію додатково ускладнило підвищення з 1 серпня тарифів «Укрзалізниці» на вантажні перевезення на 30%.
В УСПП вважають, що в умовах фактичного блокування морської логістики підвищення тарифного навантаження на експортерів є особливо проблемним.
«Неприпустимо підвищувати тарифи "Укрзалізниці" на 30% після таких ворожих обстрілів і блокування портів», — наголосили в Антикризовому штабі.
На думку УСПП, Україні потрібне комплексне рішення щодо мінімізації наслідків блокування портів — із визначенням тарифної політики, валютного регулювання, заходів зі стимулювання переробки, активізації Аграрного фонду та взаємодії з міжнародними партнерами щодо спрощення вантажних перевезень через західні кордони.
Водночас лише переорієнтація на західні маршрути проблему не вирішить: навіть за максимального завантаження альтернативних логістичних потужностей вони зможуть забезпечити не більше половини необхідних обсягів.
Окрему увагу під час засідання приділили аграрному сектору. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький поінформував учасників про заходи, які вже запроваджуються для підтримки виробників та збереження експорту.
Зокрема, переглянуто мінімальні експортні ціни з урахуванням подорожчання альтернативної логістики, що має дозволити не зупиняти зовнішні поставки.
Агровиробники отримали можливість залучати до 90 млн грн кредитів на обігові цілі, у тому числі для проведення осінньо-польових робіт. Також розподілено 20,8 млрд грн портфельних гарантій у межах програми «Доступні кредити 5-7-9%».
Додаткові можливості для кредитування створив і Національний банк: коефіцієнт застави під сільськогосподарську продукцію збільшено з 0,4 до 0,75, а окремі вимоги до кредитування аграріїв пом'якшено до вересня 2027 року.
Водночас масштаб проблеми залишається значним. За 1–12 серпня Україна експортувала близько 590 тис. тонн агропродукції — лише 30% від необхідного обсягу.
Для пошуку додаткових можливостей використовуються, зокрема, залізничні маршрути через Молдову, потенціал яких оцінюється у 500–800 тис. тонн аграрних вантажів.
Ще один ризик — накопичення продукції всередині країни. Якщо нинішні темпи експорту збережуться, вже в листопаді Україна може зіткнутися з дефіцитом потужностей для зберігання 8–11 млн тонн зернових.
Тобто завдання полягає не лише у тому, щоб знайти альтернативний шлях для вже виробленої продукції, а й у тому, щоб забезпечити аграріям фінансову спроможність продовжувати виробництво.
Ще одна стратегічна тема засідання — людський потенціал.
В УСПП наголошують: збереження та розвиток людського капіталу має стратегічне значення для майбутнього економіки. Ідеться не лише про демографічну ситуацію чи повернення українців, а безпосередньо про здатність підприємств відновлювати виробництво.
Соціальні стандарти залишаються одним із факторів, що впливають на рішення українців щодо повернення. За підсумками першого півріччя мінімальна заробітна плата в Україні становила близько 169 євро, тоді як у Молдові — близько 313 євро, а в Польщі — близько 1119 євро.
Саме тому економічна політика має одночасно вирішувати два завдання: зберігати людей в Україні та створювати умови для зростання продуктивності, зарплат і якості робочих місць.
Важливим позитивним сигналом в УСПП називають схвалення Кабінетом Міністрів 17 серпня проєкту Програми діяльності Уряду та його передачу до Верховної Ради.
Водночас у діловому союзі наголошують: принципово важливо, щоб програмні документи перетворювалися на конкретні рішення, ресурси та відповідальність за результат.
УСПП готовий долучатися до роботи над документом разом із парламентськими та урядовими структурами.
Загальний висновок Антикризового штабу — Україні потрібна не лише ситуативна реакція на чергові виклики війни, а консолідація зусиль держави, бізнесу, науки та громадянського суспільства навколо довгострокової економічної політики.
«Важливо формувати консолідацію зусиль і чесний діалог з точки зору розуміння реального стану справ. Для цього необхідні високий рівень державного управління, відповідальна кадрова політика та неприпустимість хаосу в управлінні процесами», — підсумував Анатолій Кінах.
На думку УСПП, сьогодні йдеться вже не просто про утримання економіки в стані стійкості. Наступним завданням має стати поступове зміцнення її самодостатності — через розвиток власного виробництва, доступний фінансовий ресурс, збереження кадрів, диверсифікацію логістики та збільшення частки продукції з високою доданою вартістю.
Саме ці питання УСПП планує й надалі просувати у діалозі з органами державної влади та експертним середовищем.