Поділитись
Корупційні скандали на найвищих щаблях влади, послаблення державних інституцій, проблеми з організацією мобілізаційних процесів, відсутність цілісної промислової політики та недостатні темпи зміцнення енергетичної й фінансової стійкості створюють взаємопов'язану загрозу для економічного, а відтак і оборонного потенціалу України. В умовах повномасштабної війни з російським агресором держава не може дозволити собі управлінську розбалансованість. Україна потребує професійного, відповідального та консолідованого управління, чіткої антикризової програми й реальних механізмів її виконання.
“Здатність забезпечувати оборону, зберігати людський потенціал і створювати передумови для майбутнього відновлення безпосередньо залежить від якості державного управління, професійності інституцій та спроможності економіки працювати в надзвичайно складних умовах”, - наголошують в Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах війни.
Операції «Мідас» і «Карфаген», проведені НАБУ, стали черговими тривожними сигналами щодо стану державних інституцій.
В умовах війни така ситуація має особливо високі ризики. Корупція в енергетиці — це не лише незаконне збагачення окремих осіб, а й підрив енергетичної стійкості. Корупція у правоохоронній системі — це ризик втрати державою монополії на забезпечення законності та справедливості.
Важливо, щоб розслідування не обмежувалися гучними викриттями. Суспільство очікує невідворотності відповідальності, реального очищення інституцій та системних запобіжників, які унеможливлять повторення подібних схем.
Ще одним показовим проявом проблем державної керованості є ситуація навколо мобілізаційних процесів.
Події початку листопада у Петропавлівській Борщагівці, де відбулися масштабні сутички поблизу місця тимчасового розміщення військовослужбовців Національної гвардії, продемонстрували, наскільки небезпечними можуть бути організаційні прорахунки, непрозора комунікація та недостатній контроль за процедурами.
Такі ситуації, як в Києві, а напередодні у Львові, засвідчили наявність серйозних проблем, які потребують не ситуативної реакції, а професійного розв'язання.
Принципова позиція полягає в тому, що мобілізація є необхідною складовою обороноздатності держави, але її організація має базуватися на законності, чітких процедурах та ефективному державному адмініструванні.
Це питання безпосередньо стосується й економіки. Спорадична зміна правил бронювання, зміни критеріїв визначення критично важливих підприємств, кадрові ризики та невизначеність для роботодавців ускладнюють планування виробництва, виконання контрактів, збереження кваліфікованих фахівців.
Як наголосив президент УСПП Анатолій Кінах на засіданні профільного комітету ВРУ, питання збереження кваліфікованого персоналу є одним із ключових для практично всіх галузей економіки. Саме тому УСПП наполягає на предметному діалозі з урядовими структурами щодо вдосконалення мобілізаційних механізмів.
Держава має забезпечити баланс між потребами оборони та збереженням економічного фундаменту, який, власне, і забезпечує ресурсну спроможність країни.
Гострою є й проблема відсутності цілісної, довгострокової та послідовної промислової політики, яка б визначала пріоритети розвитку виробництва, механізми підтримки стратегічних галузей, доступ до фінансових ресурсів, енергетичне забезпечення та інтеграцію українських підприємств у європейські виробничі ланцюги.
Окремі державні програми підтримки бізнесу існують. Проте вони не замінюють комплексної промислової стратегії, яка має об'єднувати фінансові, податкові, інвестиційні, інфраструктурні, енергетичні та зовнішньоекономічні інструменти.
Наслідки відсутності такої координації особливо помітні у промисловості, зокрема гірничо-металургійному комплексі.
Так, руйнування промислових активів, проблеми з експортною логістикою через ворожі обстріли уже призвели до надзвичайно складної ситуації у галузі. Серед підприємств, які зіткнулися із зупинкою або вимушеним переходом до консервації виробництва, є «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Запоріжсталь», «Інтерпайп» та інші промислові активи.
Це не лише питання окремих компаній. За оцінкою УСПП, до проблем із функціонуванням гірничо-металургійного комплексу залучені десятки тисяч безпосередніх працівників та сотні тисяч людей у суміжних виробничих ланцюгах.
Показовою є й ситуація з транспортною логістикою. На засіданні комітету УСПП наводилися дані про скорочення вантажної бази «Укрзалізниці» з 315 млн тонн у 2021 році до 161 млн тонн у 2025-му. Учасники дискусії звертали увагу на те, що подальше підвищення тарифного навантаження без урахування реального стану промисловості може спричинити додаткове скорочення виробництва, втрату експортних контрактів та бюджетних надходжень.
Анатолій Кінах також наголосив на необхідності активнішого захисту інтересів українських виробників у діалозі з Європейським Союзом. Зокрема, йдеться про врахування воєнних умов діяльності української металургії під час застосування європейських торговельних та екологічних механізмів, зокрема CBAM та експортних квот.
Неприпустима ситуація з кредитуванням виробничого сектору. Сам факт функціонування програм пільгового кредитування не означає, що проблема доступу промисловості до капіталу вирішена. Підприємствам потрібні фінансові ресурси не лише для підтримання поточної діяльності, а й для інвестицій у нові технології, обладнання, енергоефективність, локалізацію виробництва та розширення експортних можливостей.
За відсутності доступного довгострокового фінансування український виробник програє конкуренцію компаніям із країн, де бізнес має стабільніші умови кредитування, страхування та державної підтримки.
Усі перелічені проблеми мають спільне коріння — дефіцит системного, професійного та відповідального державного управління.
Україні недостатньо реагувати на кожну кризу окремим рішенням, постановою чи робочою групою. Потрібна узгоджена державна політика, яка визначатиме пріоритети, відповідальних виконавців, строки, ресурси та вимірювані результати.
Саме таку позицію послідовно відстоює Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, який об'єднує представників бізнесу, промисловості, експертного та наукового середовища. Всі пропозиції вже передані парламенту, Уряду та РНБОУ.