Поділитись
Руйнування виробничої, енергетичної та логістичної інфраструктури, падіння промислового виробництва, критично низький рівень інвестицій, поглиблення торговельного дефіциту та дефіцит кадрів — ці проблеми потребують не точкового реагування, а комплексної державної політики. На цьому наголосили учасники засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану під головуванням президента УСПП Анатолія Кінаха. Центральною темою обговорення стали шляхи збереження економічного потенціалу країни, підтримки базових галузей та формування умов для подальшого відновлення.
Відкриваючи засідання, Анатолій Кінах наголосив, що російський агресор дедалі більше зосереджується на руйнуванні економіки України та умов життєдіяльності суспільства.
Саме тому, підкреслив голова Антикризового штабу, відповідь держави має полягати у максимальній концентрації зусиль, професійному управлінні та консолідації влади, бізнесу і громадянського суспільства. Серед ключових завдань також підтримка міжнародних зусиль для якнайшвидшого завершення гарячої фази війни на збалансованих умовах.
Економічні показники підтверджують тривожні прогнози
Антикризовий штаб звертає увагу на те, що низка раніше озвучених ризиків уже реалізується. Зокрема, не в повному обсязі виконуються оголошені партнерами плани постачання Україні необхідних засобів протиповітряної та протиракетної оборони, залишаються невирішеними питання стабільного наповнення державного бюджету, а російські атаки завдають дедалі більших втрат виробництву та логістиці.
Економічна статистика підтверджує погіршення ситуації. За оперативними даними Держстату, реальний ВВП у третьому кварталі 2026 року скоротився на 0,5% порівняно з попереднім кварталом і на 0,7% у річному вимірі. Серед основних причин — блокування морських портів, удари по виробничих потужностях та логістичній інфраструктурі.
За січень–вересень промислове виробництво зменшилося на 1,8%, будівництво — на 9,9%. Водночас ціни виробників промислової продукції у вересні в річному вимірі зросли на 38,4%. Таке поєднання слабкої виробничої динаміки та прискорення цін створює ризики стагфляції.
Окрему тривогу викликає стан державних фінансів. За десять місяців до загального фонду держбюджету надійшло 2 трлн грн без урахування міжнародних грантів, однак це на 73,7 млрд грн менше від плану. Понад три чверті недонадходжень припадають на серпень–жовтень, серед причин — посилення російських атак на бізнес та блокування морських портів.
На переконання Антикризового штабу, ці тенденції вимагають не лише пошуку додаткових бюджетних ресурсів, а й перегляду підходів до економічного управління, стимулювання виробництва та залучення інвестицій.
Промисловості потрібна державна політика захисту виробника
Одним із центральних питань засідання стала ситуація у базових бюджетоутворюючих галузях, передусім у гірничо-металургійному комплексі.
Анатолій Кінах звернув увагу на критичне становище окремих металургійних підприємств. За його словами, «АрселорМіттал Кривий Ріг» фактично розпочав холодну консервацію виробництва, а перспективи його повноцінного відновлення значною мірою залежать від завершення війни та створення відповідних умов роботи.
Паралельно стрімко зростає частка імпортної металопродукції на внутрішньому ринку. За даними галузевих аналітиків, за підсумками дев'яти місяців 2026 року вона досягла 46,8% внутрішнього споживання проти 22,6% у 2021 році. Тобто майже половина металопродукції, яку споживає українська економіка, вже має імпортне походження.
Штаб наголошує: втрата вітчизняних виробничих потужностей означає не лише скорочення промислового випуску. Це також втрата робочих місць, податкових надходжень, експортної виручки, технологічних компетенцій та економічної самодостатності.
У цьому контексті УСПП, Антикризовий штаб, галузеві об'єднання та експертні інституції напрацювали значний пакет пропозицій щодо підтримки металургії. Водночас комплексної державної політики, яка б забезпечувала системне вирішення проблем галузі, досі немає.
Анатолій Кінах окреслив кілька першочергових напрямів роботи:
- посилення дипломатичної взаємодії з Європейським Союзом та міжнародними партнерами щодо доступу української продукції на зовнішні ринки, перегляду торговельних обмежень і квот з урахуванням умов повномасштабної війни з рф;
- запровадження цільових програм збереження кадрового та професійного потенціалу підприємств, зокрема через механізми державно-приватного партнерства;
- пошук рішень для міст і громад, економіка яких критично залежить від роботи великих промислових підприємств;
- розроблення дієвих фінансових інструментів підтримки галузі, масштаби потреб якої не можуть бути покриті лише наявними програмами пільгового кредитування.
Особливу увагу запропоновано приділити бюджетному процесу на 2027 рік, щоб передбачити механізми підтримки промислових центрів, які ризикують втратити свою економічну основу.
Експорт, імпортозаміщення та захист внутрішнього ринку
Ще один стратегічний напрям роботи Штабу — зміна структури української економіки та зовнішньої торгівлі.
За даними Державної митної служби, за дев'ять місяців 2026 року імпорт товарів в Україну перевищив 75,1 млрд доларів, тоді як експорт становив близько 29,6 млрд доларів. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі вже перевищило 45 млрд доларів.
На думку експертів, така диспропорція свідчить не лише про наслідки блокування експорту та воєнних руйнувань, а й про відсутність достатньо системної державної політики імпортозаміщення та підтримки національного виробника.
«Ми неодноразово пропонували розглядати це не в контексті таких ініціатив, як кешбеки, а як повноцінну державну політику: імпортозаміщення, локалізація виробництва, підтримка національного виробника, боротьба за власний внутрішній ринок, створення рівноправних умов конкуренції з імпортом», — наголосив президент УСПП.
Це питання має безпосередній зв'язок із зайнятістю, бюджетними надходженнями та поверненням українців з-за кордону. Відновлення промислового виробництва означає створення робочих місць із вищою доданою вартістю, а отже — формування економічних передумов для повернення людей до України.
Важливим чинником залишається і фінансово-кредитна політика. За оцінкою Штабу, лише близько 4% капітальних інвестицій фінансується за рахунок кредитів українських банків. Рівень кредитування економіки залишається низьким, а підвищення облікової ставки НБУ до 16,5% додатково ускладнює доступ підприємств до ресурсів.
А.Кінах застеріг від подальшого спрощення структури економіки, коли складні промислові виробництва поступаються місцем сировинним секторам. Україна не може будувати довгострокову модель розвитку лише на експорті сировини, адже така структура не забезпечить ані технологічної незалежності, ані належного рівня добробуту.
Тому Штаб наполягає на необхідності формування грошово-кредитної та валютно-курсової політики, яка не лише підтримуватиме макрофінансову стабільність, а й створюватиме умови для індустріально-інноваційного розвитку.
Агросектор і морська логістика: потрібні невідкладні комплексні рішення
Окремий блок обговорення стосувався агропромислового комплексу та наслідків блокування портів Великої Одеси через ворожі обстріли.
Станом на середину листопада так і не сформовано належної комплексної нормативної та законодавчої відповіді на проблеми, з якими зіткнувся аграрний сектор. Натомість переважають окремі ситуативні заходи.
Наслідки вже відчутні: скорочуються обсяги експорту та валютної виручки, погіршується фінансовий стан агровиробників, зростає тиск на внутрішні ціни. За окремими культурами, зокрема пшеницею та кукурудзою, закупівельні ціни опускаються нижче собівартості виробництва.
Штаб вважає необхідним комплексно опрацювати питання морської логістики, страхування воєнних ризиків, підтримки експортерів, внутрішнього ціноутворення та використання механізмів Аграрного фонду й Державного резерву для стабілізації ринку.
Анатолій Кінах наголосив на важливості спільної роботи з Міністерством аграрної політики та продовольства, урядом і парламентом для напрацювання рішень, які дозволять зберегти виробничий потенціал агросектору та тисячі робочих місць.
Мобілізація, бронювання та кадровий потенціал: потрібен баланс інтересів держави
Одним із найбільш чутливих питань порядку денного стала державна політика мобілізації та бронювання працівників, а ширше — збереження і розвиток трудового потенціалу України.
Антикризовий штаб виходить із того, що обороноздатність країни та функціонування економіки не можуть розглядатися як взаємовиключні завдання. Сучасна війна — це також війна економік, ресурсів, виробничих спроможностей і технологій. Тому держава має постійно вдосконалювати баланс між потребами Сил оборони та потребами критично важливих для життєдіяльності країни підприємств.
У цьому контексті учасникам засідання запропоновано проаналізувати постанову Кабінету Міністрів №1328 від 23 жовтня 2026 року та напрацювати пропозиції щодо її вдосконалення.
Основне застереження бізнесу — неприпустимість застосування усереднених підходів без урахування реальної специфіки галузей, критичної інфраструктури та окремих підприємств, насамперед оборонно-промислового комплексу.
А.Кінах звернув увагу на необхідність змінити підходи до роботи координаційного центру, який ухвалює рішення щодо визначення та перегляду статусу критично важливих підприємств. На його думку, до складу цього органу необхідно включити представників структурованих галузевих об'єднань, промислових асоціацій та експертного середовища. Саме вони можуть надати об'єктивну інформацію про стан підприємств, їхню роль у виробничих ланцюгах, зайнятості та забезпеченні обороноздатності.
Окреме занепокоєння викликає можливість впливу правоохоронних органів на перегляд статусу критичності підприємств без належних доказів і судових рішень. Такий механізм, за оцінкою Штабу, створює додаткові ризики тиску на бізнес і потребує перегляду.
Водночас державна політика має передбачати розвиток контрактної служби, рекрутингу, належної ротації військовослужбовців та інших механізмів, які сприятимуть комплектуванню Сил оборони.
Таким чином, Штаб наполягає на переході до адресної, професійно обґрунтованої системи бронювання з урахуванням реального внеску підприємств у забезпечення оборони та економічної стійкості держави.
З цих та інших важливих для економіки питань Штаб продовжуватиме роботу з урядовими інституціями, парламентом, президентською вертикаллю, галузевими об'єднаннями та міжнародними партнерами. Зазначимо, що низка пропозицій Антикризового штабу вже нормативно втілена. Йдеться про запровадження інституту Урядового уповноваженого з питань державної промислової політики, завдання з актуалізації Стратегії національної безпеки тощо.