Поділитись
У світлі останніх подій, глобальна економіка впевнено увійшла у фазу, де стійкість прирівнюється до спроможності держави забезпечити безперервність логістики та підтримку фінансових механізмів і економічних зав’язків. Експортна стратегія України до 2030 чітко зорієнтована на нарощування обсягів постачань через розширення присутності на зовнішніх ринках та сучасну економічну дипломатію. Проте найважливішим питанням залишається: де саме Україна зафіксує свою економічну присутність у найближчі роки. Очікувано фокус тримався переважно на європейському напрямку, і цей пріоритет залишається незмінним й сьогодні. Але все більшого значення набуває Середземноморський регіон — простір, де перетинаються глобальні торгівельні маршрути та логістичні мережі Європи, Північної Африки, Близького сходи.
Глобальна економіка змінюється, змінюються й локальні прагнення. Для українського бізнесу завдання вже не обмежується пошуком випадкових покупців чи ринків збуту. Конкурентоспроможність на сьогодні залежить від доступу до стійких і ефективних ділових мереж та інституцій, здатних відкривати двері на нові ринки. Не слід також ігнорувати значення потенційних інвестиційних потоків і надійної фінансової інфраструктури.
Традиційно Середземноморський регіон сприймався з боку України як додаток до звичної морської логістики. Проте в умовах війни та зміни ролі Чорноморського басейну, вихід за межі класичного транзиту стає питанням економічної безпеки. Фактично формується новий простір взаємодії між Україною, ЄС та Середземномор’ям на рівні інфраструктури та фінансів. На цьому тлі особливу роль відіграє Мальта. Не слід квапитись із оцінкою, спираючись на масштаби острівної економіки, найголовніше — здатність зв’язувати європейське та міжнародне ділове середовища. Поєднання потужної європейської юрисдикції, розвиненої морської інфраструктури, високого рівня фінансової стабільності і передбачуваності створює унікальний плацдарм для вибудови фундаменту стійкої співпраці. Й доступ до таких інструментів на сьогодні важить не менше, ніж безпосередній доступ до капіталу.
Із реалізацією Експортної стратегії цінність окремих разових угод знижуватиметься. Натомість на перший план вийдуть постійні механізми присутності: системні ділові місії, спільні інвестиційні проєкти, постійний професійний діалог і інституційний обмін досвідом. На сьогодні саме перелічене вище стане фундаментом, на якому триматиметься глобальна торгівля. Тобто держава має спиратися не на ізольовані інституції, а на мережу взаємопов’язаних юрисдикцій і значущих логістичних вузлів.
Тому партнерство між Україною та Мальтою не слід розглядати як звичайне двостороннє співробітництво. Це крок до створення нового економічного зв’язку між Чорноморським та Середземноморським регіонами, які є невіддільною частиною майбутньої європейської безпеки.
Головна помилка української економічної дипломатії часто полягає в намаганні суто “вийти на новий ринок”. Але ж експорт розвивається не там, де закінчується митний кордон. Він ефективно працює лише в умовах заздалегідь розбудованої інфраструктури співробітництва, юридичних та інституційних зав’язків, системної довіри. Саме на такі точки довгострокової присутності має орієнтуватися Україна вже сьогодні.
Сергій Миколайчик
радник Президента УСПП та
Голови ООРУ з питань інвестиційної політики
Україна – Мальта – Середземноморський регіон