Поділитись
В Україні посилюються ризики економічної стагнації на тлі зростання потреби у зовнішньому фінансуванні, скорочення виробництва та масштабних атак росії на цивільну, енергетичну й промислову інфраструктуру. Водночас держава має активніше використовувати внутрішні можливості для підтримки виробництва, експорту, зайнятості та внутрішнього ринку. Про це йшлося під час засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану і УСПП.
Президент УСПП Анатолій Кінах наголосив на необхідності системної роботи над забезпеченням ресурсної стійкості економіки. За його словами, наразі залишається значна невизначеність щодо джерел покриття фінансової потреби України. Йдеться, зокрема, про близько $23 млрд.
На цьому тлі особливого значення набуває своєчасне виконання Україною зобов’язань, необхідних для залучення міжнародної фінансової підтримки. Водночас затримки із прийняттям необхідних законодавчих рішень та проблеми з ефективністю і доброчесністю роботи окремих представників органів державної влади створюють додаткові ризики для залучення донорського фінансування.
В УСПП та Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану неодноразово наголошували на необхідності для уряду мати чіткий план дій на випадок дефіциту зовнішнього фінансування. Йдеться також про реалізацію дієвої Програми діяльності Кабінету Міністрів із конкретними кроками у монетарній та кредитній політиці, підтримці промисловості, зайнятості та самозайнятості.
За словами А.Кінаха, поки таких системних рішень недостатньо. Водночас у проєкті державного бюджету на 2027 рік вже закладається потреба у зовнішньому фінансуванні на рівні $62,7 млрд. При цьому значна її частина наразі не має чітко визначеного джерела покриття.
Фінансові ризики посилюються загальним станом економіки.За підсумками першої половини 2026 року реальний ВВП України скоротився, а промислове виробництво за січень–серпень зменшилося на 0,3%. Водночас ціни виробників промислової продукції у серпні зросли на 37,3% у річному вимірі.
“Державний та гарантований державою борг станом на 31 липня становив $214,18 млрд. При цьому до повномасштабного вторгнення російського агресора його обсяг становив близько $98 млрд. За прогнозом МВФ, до кінця року державний борг може зрости до $240 млрд.”, - повідомив лідер ділової спільноти.
Окремим викликом залишається зовнішня торгівля. За січень–серпень 2026 року Україна імпортувала товарів майже на $66,3 млрд, тоді як експорт становив понад $26,6 млрд. Таким чином, дефіцит торгівлі наблизився до $40 млрд.
Учасники засідання наголосили, що за умов блокування морської логістики та зростання вартості перевезень необхідно посилювати політику локалізації та імпортозаміщення, підтримувати внутрішнього виробника і створювати умови для збільшення експорту продукції з високою доданою вартістю.
Особливо складною залишається ситуація у гірничо-металургійному комплексі. Як зазначив президент «Укрметалургпром» Олександр Каленков, галузь одночасно потерпає від російських атак, і через це логістичних труднощів через блокування портів Великої Одеси, та торговельних обмежень на європейських ринках. В окремі тижні українські підприємства взагалі не здійснювали виплавку сталі.
У серпні металургійне виробництво скоротилося на 30–40%. Серед причин — зупинка морського експорту, квоти ЄС на імпорт української сталі, вимоги CBAM та втрата виробничих потужностей унаслідок російських обстрілів. У другій половині вересня нові удари по промисловій та енергетичній інфраструктурі Дніпропетровської та Запорізької областей, на які припадає близько 90% виробництва сталі в Україні, ще більше ускладнили ситуацію.
«Російські обстріли ми не можемо контролювати, але є речі, які залежать від державної політики. Це підтримка українських експортерів на зовнішніх ринках, захист внутрішнього ринку від недобросовісної конкуренції та контроль собівартості виробництва», — зазначив О.Каленков.
За його словами, одним із першочергових завдань є вирішення проблеми сухопутної логістики, щоб за умов обмеженої роботи Чорного моря забезпечити можливість виводити на зовнішні ринки щонайменше 25–30% продукції українських металургів.
Учасники Антикризового штабу також звернули увагу на проблеми аграрного сектору. Попри зростання врожаю, блокування портів призводить до накопичення перехідних запасів зерна та зниження внутрішніх цін. Водночас аграріям бракує обігових коштів для проведення посівної: на осінню кампанію, за оцінкою, потрібно близько 200 млрд грн, а навесні — ще понад 300 млрд грн.
На думку учасників засідання, в умовах посилення воєнних ризиків економічна політика має бути спрямована не лише на пошук зовнішнього фінансування, а й на максимальне збереження та розширення власної виробничої бази.
Всі рекомендації за підсумками засідання Антикризового штабу будуть оперативно передані в парламент, уряд та РНБОУ. Промислова спільнота очікує від уряду більш системних та стратегічних дій по забезпеченню стійкості української економіки.
Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану є платформою для професійного діалогу між бізнесом, промисловцями, науковцями та владою. До його роботи долучаються ділові асоціації, аналітичні центри, структурований бізнес, представники уряду та парламенту. Його завданням є напрацювання практичних рішень для збереження економічної, виробничої та соціальної стійкості України в умовах війни з російським агресором.