Українська металургія та АПК під критичним тиском через ворожі удари: держава має діяти системно

Facebook Поділитись
Українська металургія та АПК під критичним тиском через ворожі удари: держава має діяти системно

Через російські удари по цивільній, транспортній та виробничій інфраструктурі  Україна стрімко втрачає експортні можливості та робочі місця у базових галузях економіки. Водночас частину проблем держава здатна мінімізувати власними рішеннями — зокрема, щодо тарифів, підтримки агросектору та збереження промислового потенціалу. Про це заявив президент УСПП Анатолій Кінах в ефірі вітчизняного телеканалу.

За словами Анатолія Кінаха, українська металургія сьогодні є однією з галузей, які найбільше потерпають від російських ударів. Після серії атак у серпні-вересні були зупинені або суттєво скоротили виробництво низка ключових підприємств, зокрема «Запоріжсталь» та ін. У серпні виробництво сталі та металопрокату скоротилося на 57,3% у річному вимірі, свідчать дані «Укрметалургпрому».

«Українська металургія опинилася перед ризиком тривалої зупинки. І це не тільки питання втрати виробництва. Це десятки тисяч робочих місць, бюджетні надходження, завантаження залізниці, експортні контракти та майбутня здатність України самостійно відновлювати свою інфраструктуру», — зазначив президент УСПП.

Додатковий тиск на галузь створюють блокування агресором морських портів, високі тарифи «Укрзалізниці» та нові вимоги європейського вуглецевого регулювання. На частину цих факторів Україна безпосередньо вплинути не може, однак тарифна політика та державні заходи підтримки перебувають у компетенції української влади.

«Важко щось зробити з самим фактором російських обстрілів або швидко розблокувати чорноморські порти. Але високі тарифи “Укрзалізниці” — це наша компетенція. І тут незрозуміло, чому в умовах блокади морських шляхів ми ще й підвищуємо вартість перевезень», — наголосив А.Кінах.

Таким чином він розкритикував підвищення з 1 серпня тарифів «Укрзалізниці» на вантажні перевезення на 30%.

«Як можна допустити, що одночасно з блокуванням агресором морських портів ми підвищуємо тарифи на перевезення вантажів? Для доставки тонни пшениці до портів Одеси виробник витрачав орієнтовно 25–30 євро, тоді як доставка до дунайських портів може коштувати 90–110 євро за тонну. У такій ситуації додаткове тарифне навантаження лише поглиблює проблему», — підкреслив А.Кінах.

Він звернув увагу і на критичну ситуацію в аграрному секторі. За його словами, цьогорічний експортний потенціал України може становити близько 60 млн тонн аграрної продукції, однак через обмеження логістики західним напрямком реально можна вивезти лише близько 25–30 млн тонн. Відтак значні обсяги продукції залишаються на внутрішньому ринку, створюючи додатковий тиск на ціни та фінансовий стан агровиробників.

«Український агроекспорт забезпечував близько половини всього експорту держави та був одним із ключових джерел валютних надходжень. Сьогодні аграрний сектор також опинився в ситуації, коли логістичні обмеження безпосередньо б'ють по виробнику», — сказав президент УСПП.

На його думку, держава має використовувати наявні механізми для мінімізації цих наслідків. Серед таких інструментів А.Кінах назвав державний аграрний фонд та державний резерв, які могли б допомогти зменшити тиск надлишкової пропозиції на внутрішньому ринку.

Президент УСПП наголосив, що наслідки руйнування промислової та аграрної бази виходять далеко за межі окремих підприємств. Зупинка великих виробництв означає втрату робочих місць, податкових надходжень, замовлень для суміжних підприємств та перевезень, а також послаблення експортного потенціалу держави.

Водночас, за його словами, Україна не може допустити втрати власної металургійної бази, особливо з огляду на майбутню відбудову.

«Ми не можемо допустити, щоб Україна, яка свого часу входила до десятки найбільших експортерів металопродукції у світі, стала імпортозалежною в таких масштабах. Нам ще належить відновлювати мільйони тонн інфраструктури, і для цього потрібна власна промислова база», — зазначив А.Кінах.

Він підкреслив, що в умовах тривалої війни з російським агресором економічна політика держави має бути не ситуативною, а системною.

«Ми постійно консолідуємо зусилля в рамках Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та пропонуємо уряду і парламенту комплексні рішення. Сьогодні нам потрібні стратегічне мислення, прогнозування наслідків і чіткий план дій в економіці. Не можна одночасно говорити про підтримку виробника і ухвалювати рішення, які збільшують його витрати», — наголосив президент УСПП.

За словами А.Кінаха, збереження промислового та аграрного потенціалу є не лише економічним, а й питанням державної стійкості. Україна має максимально консолідувати зусилля з міжнародними партнерами для припинення російської агресії, водночас використовуючи всі доступні внутрішні механізми для збереження виробництва, зайнятості, експорту та бюджетних надходжень.