Поділитись
У Києві в Київінформ пресцентрі відбулася презентація результатів всеукраїнського дослідницького проєкту «Голоси аграріїв», до реалізації якого долучився Український союз промисловців і підприємців.
Дослідження об’єднало відповіді 206 фермерів і представників агропідприємств із 18 областей України. Чверть респондентів працюють на прифронтових територіях.
У фокусі дослідження кадрова ситуація, економіка виробництва, доступ до фінансування, державна підтримка, збут і логістика, регуляторне середовище, воєнні ризики, технології та перспективи розвитку аграрного бізнесу.
Проєкт реалізовано World Leadership Organization за підтримки Молодіжної ради при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України та за сприяння Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Молодіжної ради при Голові Верховної Ради України, Національної академії аграрних наук України, ННЦ «Інститут аграрної економіки», Українського союзу промисловців і підприємців та Федерації роботодавців України.
Над проєктом працювала команда фахівців у сфері економіки, менеджменту, аналітики та публічної політики. До неї увійшли Олександр Черниш, автор та співорганізатор проєкту, Андрій Гайдуцький, науковий експерт, Марія Устименко, співорганізаторка, Андрій Шерепа, аналітик, та Софія Руданецька, координаторка проєкту.
Під час презентації Олександр Черниш, автор та співорганізатор проєкту, представив основні результати дослідження та ключові тенденції, виявлені за підсумками опитування.
Український союз промисловців і підприємців на заході представляв Леонід Козаченко. Він відзначив роботу команди проєкту та вручив її учасникам Подяки Президента УСПП.
Кадровий дефіцит залишається одним із головних викликів
Результати дослідження засвідчили гостроту кадрової проблеми в аграрному секторі. Фермери оцінили складність пошуку працівників у середньому в 4,55 бала з 5. Максимальні п'ять балів поставили 77% опитаних.
Для 70% фермерів основною причиною проблем із персоналом стала мобілізація. За останні 12 місяців 74% фермерів із найманими працівниками втратили через мобілізацію щонайменше одного співробітника.
Серед агрокомпаній найбільше бракує механізаторів і водіїв. Про їхній дефіцит повідомили всі опитані компанії. Нестачу рядових працівників відчувають 54%, агрономів і зоотехніків 31%, менеджерів середньої ланки також 31%.
Кадрова ситуація безпосередньо впливає на операційну спроможність підприємств. 69% агрокомпаній вважають, що мобілізація критично її знизила. 54% компаній фіксують зниження продуктивності через психоемоційний стан персоналу.
Окремим питанням стало бронювання працівників та визначення критичності підприємств. Ця тема виникла у відкритих відповідях учасників навіть без прямого запитання в анкеті. 24% таких відповідей стосувалися бронювання та критеріїв критичності. Серед пропозицій аграріїв стабільні та передбачувані критерії критичності, квоти бронювання з урахуванням площі обробки, можливість бронювання власників і сезонних працівників, а також цифровізація військового обліку.
Рентабельність та доступ до фінансування
Фермери оцінили рентабельність своїх господарств у середньому на 2,38 бала з 5, агрокомпанії на 3,12. При цьому 92% фермерів і 73% компаній дали оцінку не вище трьох балів.
Головною статтею зростання витрат для 55% фермерів стали паливо та мастила. Серед агрокомпаній зростання витрат на пальне відзначили всі опитані. 85% назвали засоби захисту рослин і добрива, 69% техніку та запчастини, 58% оплату праці.
Дослідження також зафіксувало різницю в доступі до фінансування залежно від масштабу господарства. Серед фермерів із земельним банком до 50 гектарів кредит отримали 14%, а 64% не мали державної підтримки. Середня оцінка рентабельності цієї групи становить 1,82 бала з 5 проти 2,7 бала у більших виробників.
Війна скорочує горизонт планування
Можливість спрогнозувати фінансовий результат на один сезон фермери оцінили в середньому у 2,22 бала з 5, агрокомпанії у 2,5.
Особливо складною залишається ситуація для прифронтових господарств. 53% фермерів із цих територій повідомили про втрату врожаю, 40% про втрату майна через бойові дії. Високий рівень впливу повномасштабного вторгнення зафіксували 87% прифронтових господарств.
Проблемою залишається страхування воєнних ризиків. 58% агрокомпаній вважають, що адекватних страхових продуктів на ринку немає. Активно користуються страхуванням лише 15%.
Аграрний бізнес зберігає плани розвитку
Попри складні умови аграрні підприємства продовжують планувати розвиток. Протягом наступних трьох років 54% опитаних агрокомпаній планують розвивати власну переробку, 46% виходити на нові ринки збуту, 38% масштабувати площі. Ще 23% планують диверсифікацію культур, 19% цифровізацію та автоматизацію.
Водночас сектор потребує інвестицій у модернізацію. У 46% агрокомпаній понад 30% техніки потребує заміни або капітального ремонту. 65% компаній оцінюють власний рівень цифровізації на три бали або нижче. Серед технологічних пріоритетів точне землеробство та GPS, автоматизація, ERP і облікові системи, дрони та системи моніторингу.
Від результатів дослідження до практичних рішень
За підсумками дослідження сформовано вісім ключових напрямів, які потребують уваги на рівні державної політики.
Серед них врегулювання питань бронювання та критичності підприємств, створення окремих інструментів підтримки малих і середніх виробників, розширення доступу до довгострокового фінансування техніки, перегляд окремих елементів податкового та трудового регулювання, розвиток механізмів страхування воєнних ризиків, підтримка переробки та альтернативних каналів збуту, вирішення земельних питань для прифронтових і релокованих господарств.
Окремим напрямом визначено створення постійного каналу діалогу між державою та аграрним сектором із регулярним зворотним зв’язком із виробниками та зрозумілими показниками результативності державних програм.