Поділитись
Заява Міністра фінансів Сергія Марченка про найскладнішу з 2022 року ситуацію з державним бюджетом та проблеми з його ліквідністю є черговим сигналом про необхідність невідкладних змін в економічній політиці держави. Через дефіцит коштів уряд уже змушений відкладати частину непріоритетних видатків.
Водночас в Українському союзі промисловців і підприємців наголошують: вирішувати бюджетну проблему виключно через скорочення видатків стратегічно недостатньо. Потрібно одночасно працювати над розширенням самої економічної бази, яка генерує бюджетні доходи.
«Якщо ми говоримо про найскладнішу бюджетну ситуацію за роки повномасштабної війни з російським агресором, то маємо чесно відповісти і на інше питання: за рахунок чого Україна збільшуватиме власний економічний ресурс? Скорочення видатків може бути вимушеним короткостроковим заходом, але воно не створює нових доходів бюджету. Їх створюють виробництво, інвестиції, робочі місця, заробітні плати, експорт та додана вартість», – зазначає президент УСПП, голова Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану Анатолій Кінах.
За його словами, сьогодні сформувався замкнений цикл: недостатня економічна активність обмежує доходи бюджету, дефіцит ресурсів стримує державні інвестиційні інструменти, а відсутність достатнього доступу підприємств до фінансування не дозволяє масштабувати виробництво. Економіка демонструє всі ознаки стагнації: за перше півріччя 2026 року ВВП країни на рівні нульової позначки. результаті держава дедалі більше залежить від зовнішньої фінансової підтримки. Загальний державний борг зріс з 98 млрд доларів в 2021 році до 214 млрд доларів станом на кінець липня цього року.
«Ми не можемо нескінченно компенсувати слабкість внутрішньої економіки зовнішнім фінансуванням. Воно критично необхідне для України в умовах війни, але паралельно маємо створювати власний ресурс стійкості. Інакше бюджетна проблема буде відтворюватися з року в рік», – наголошує Анатолій Кінах.
Економічна стратегія має передувати бюджетним рішенням.
В УСПП вважають, що нинішня ситуація вкотре демонструє необхідність переходу від ситуативного реагування на кризові явища до цілісної економічної та промислової політики.
Україні необхідно чітко визначити, які галузі та виробництва є стратегічними для економічної, технологічної та оборонної стійкості держави, які з них мають найбільший потенціал для експорту, імпортозаміщення та створення доданої вартості.
На цій основі, переконані в УСПП, має формуватися і бюджетна політика.
«Нам необхідно перестати розглядати бюджет, промисловість, кредитування, інвестиції та експорт як окремі напрямки. Це одна економічна система. Якщо держава не визначила чітких пріоритетів розвитку, не провела аудит галузей і не сформувала під них державні програми, бюджетні ресурси не працюватимуть як інструмент економічного зростання», – зазначає А.Кінах.
УСПП та Антикризовий штаб пропонують конкретний алгоритм. В умовах бюджетних обмежень держава має сконцентрувати дефіцитні ресурси там, де вони здатні створити найбільший економічний ефект.
Зокрема, пропонується:
Перше – провести комплексний аудит ключових секторів економіки.Необхідно визначити стан виробничих потужностей, критичні ризики, потреби у фінансуванні, перспективи розвитку, експортний потенціал та можливості імпортозаміщення.
Друге – на основі цього аудиту сформувати державні галузеві програми. Кожна така програма повинна мати конкретні цілі, джерела фінансування та показники результативності – приріст виробництва, інвестицій, зайнятості, експорту, податкових надходжень.
Третє – розблокувати кредитування реального сектору. Йдеться насамперед про довгострокові ресурси для модернізації, відновлення та створення нових виробничих потужностей, а також державні механізми гарантування кредитів.
Четверте – спрямовувати міжнародні фінансові ресурси не лише на покриття поточних бюджетних потреб, а й на розвиток виробничого потенціалу України.
П'яте – оцінювати державну підтримку за економічним результатом. Кожна гривня, спрямована на економіку, має розглядатися з точки зору того, який обсяг додаткового виробництва, зайнятості, експорту та податків вона здатна генерувати.
Наразі складна ситуація з державними фінансами потребує одночасно двох напрямів роботи – забезпечення необхідного зовнішнього фінансування і злагодженої роботи Верховної Ради та Уряду, а також максимального розкриття внутрішнього економічного потенціалу України.
“Саме це має бути одним із ключових завдань бюджетної та економічної політики на поточний та 2027 рік», – резюмує Анатолій Кінах.
Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану продовжить напрацьовувати пропозиції для ВРУ, Кабміну, РНБОУ щодо збереження виробничого потенціалу України, розвитку реального сектору, стимулювання інвестицій та кредитування, а також розширення внутрішньої економічної бази держави. Штаб співпрацює в даному напрямі із Національною академією наук України, Інститутом стратегічних досліджень для максимальної експертності розроблених рішень, а також регулярно проводить наради із виробниками і профільними діловими асоціаціями.