Поділитись
Повномасштабна агресія рф проти України призвела до масштабних руйнувань промислової, енергетичної, транспортної та логістичної інфраструктури. Водночас кризу поглиблюють внутрішні проблеми — недостатня взаємодія між ключовими органами державної влади, недоліки державного управління та проблеми з протидією корупції. У сукупності ці чинники посилюють економічні, фінансові й демографічні загрози та знижують спроможність держави протистояти викликам воєнного часу.
На цьому наголошується в аналітичній записці Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та громадської організації «Товариство засновників сучасної держави Україна». Документ містить оцінку ситуації та пропозиції щодо першочергових рішень для подолання системних кризових явищ. Серед запропонованих кроків — завершення за допомоги міжнародних партнерів гарячої фази війни на збалансованих умовах, створення антикризової парламентської коаліції та формування уряду національної єдності.
У записці наведено показники, що характеризують масштаб економічних проблем: замість запланованого зростання ВВП на 2,4% у 2026 році прогнозується скорочення на 1–1,5%, а державний борг станом на 31 серпня сягнув $216 млрд проти $98 млрд у 2021 році. Дефіцит зовнішньої торгівлі за перші вісім місяців року становив $40 млрд.
Серйозним ударом по економіці стало блокування морських портів Одеси, які до цього забезпечували 60–70% валового експорту країни. Через руйнування промислових потужностей і обмеження експорту гірничо-металургійний комплекс, що формує 6–7% ВВП, опинився на межі зупинки. Як зазначають автори, у вересні 2026 року вперше за сто років був тиждень, коли Україна не виплавила жодної тонни сталі.
До економічних ризиків додаються проблеми із зовнішнім фінансуванням бюджету та масштабні руйнування енергетичної інфраструктури. У записці наголошується на загрозах для виконання соціальних зобов’язань держави, стабільного енергопостачання та життєзабезпечення великих міст.
Окремий вимір кризи — демографічний. Населення країни стрімко скорочується, старіє, народжуваність недостатня, а смертність висока. І це без урахування втрат на війні.
Автори аналітичної записки застерігають: загрози пов’язані не лише з російською агресією. Їх посилюють проблеми з професіоналізмом державного управління та протидією корупції. Це, на їхню оцінку, знижує інституційну спроможність держави саме тоді, коли вона має діяти максимально злагоджено й ефективно.
Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану та громадська організація «Товариство засновників сучасної держави України» заявляють про готовність об’єднувати зусилля з діловими асоціаціями, Національною академією наук України, профспілками, ветеранськими й молодіжними організаціями, представниками сфер охорони здоров’я, освіти та реабілітації, територіальними громадами й міжнародними партнерами. Мета такої співпраці — консолідація суспільства для подолання системних кризових явищ, збереження української державності та розбудови України як сучасної демократичної й конкурентоспроможної країни.
Важливий контекст для цієї позиції — ухвалення Закону України «Про статус Засновника сучасної держави Україна — народного депутата» № 4700-IX. Він визначає статус народних депутатів першого скликання, які голосували за Декларацію про державний суверенітет України та/або Акт проголошення незалежності України. Саме представників цієї спільноти об’єднує громадська організація «Товариство засновників сучасної держави України». До її складу входить і Анатолій Кінах — президент Українського союзу промисловців і підприємців, Прем’єр-міністр України у 2001–2002 роках.
