Поділитись
Валерій Пекар, віце-президент УСПП, підприємець, громадський діяч (громадянська платформа «Нова Країна») говорить про законодавчі реформаторські законопроекти уряду
Своє ставлення до реформ уряду я окреслив би у трьох частинах: форма, суть і принципи. Я був головою робочої групи при міністерстві економіки, де зібралося більше 45 громадських організацій, зокрема і УСПП, Американська торгова палата, Європейська бізнес-асоціація та інші.
Щодо форми. Спільно ми розробили досить пристойний проект податкової реформи, всі пропозиції з якого, стовідсотково були проігноровані, незалежно від того – стосувалися вони малого, великого чи середнього бізнесу, регіонального чи іноземного, з галузі легкої промисловості чи «ай-тішний» - всі пропозиції було проігноровано. Відписки, які надіслало Міністерство фінансів, були, приблизно, такими – «ми не можемо прийняти вашу пропозицію, бо ви пропонуєте зміни, а зміни пропонувати заборонено».
Щодо суті. Зараз у населення України на руках величезна сума грошей і воно не поспішає її витрачати на свої потреби. Це хронічне невитрачання коштів, хронічне призупинення споживчого попиту, на абсолютно всіх ринках, хронічне призупинення попиту на інвестиційні товари, недоінвестування, у тому числі – у створення нових робочих місць. Фактично, у нас починається економічна стагнація. В цих умовах головна мета будь-якого уряду – перезапустити економіку, дати їй позитивний сигнал.
На п’ятий день після призначення А.Яценюка прем’єр-міністром, відбулася бізнесова конференція, де підприємці відкритим текстом сказали йому: «дайте позитивні сигнали економіці!». Прем’єр пообіцяв розібратися через кілька днів і дати те, на що сподівається бізнес. Зараз самі бачите, які сигнали даються економіці – що треба згортати виробництво, звільняти людей, припиняти роботу. Ми досі маємо податкову систему, які ні до чого не стимулює, бо склалася ще за часів Януковича-Азарова. Ця система не стимулює інвестиції, не стимулює підприємництво, вона страшенно складна і корумпована. За рейтингом Світового Банку по легкості ведення бізнесу, Україна зараз посідає 164 місце серед 183 країн світу. Сьогодні нам пропонується переміститися на ще нижчі місця у цьому рейтингу, оскільки система та її адміністрування стануть ще складнішими. Вимивання обігових коштів – одна з головних ефектів цих новацій – стане катастрофою для українських підприємств.
Ми звикли оцінювати будь-яку законодавчу ініціативу з точки зору хабароємності. Так от – хабароємність цих законодавчих ініціатив, можливість давати хабарі і таким чином збільшувати корупцію в державі є величезною.
В той час, коли виникає нагальна необхідність дати позитивний сигнал і перезапустити економіку, збільшення тиску на економіку є дуже невдалим кроком. Я вважаю, що краще дочекатися економічного розквіту і тоді думати про підвищення податків.
Однак у нас і досі нічого не робиться з двома найбільшими проблемами податкової системи – ПДВ і податкові ями, пов’язана з ними корупція та надзвичайне навантаження на фонд оплати праці. Воно не дає ані створювати нові робочі місця, ані розвивати новітню інноваційну економіку. Неможливо запропонувати податкові новації, які б нормально впливали і на стару економіку, де в сумарній доданій вартості фонд оплати праці складає невеличку частину і зарплати, здебільшого, невеликі; і - нову інноваційну економіку, де в доданій вартості фонд оплати праці становить чи не 90% і зарплати є великими. Що це означає? Що всі програмісти, дизайнери, і інші представники постіндустріальної економіки просто зберуть свої валізи і переїдуть у Словаччину, Польщу, Грузію чи іншу країну, де за головну мету ставлять розвиток економіки. Ми ж у підсумку залишимося з тією самою проблемною металургією і вугільною промисловістю.
Ну і третє – про принципи нових реформ. Коли ми аналізували ці законопроекти у нас виникло відчуття, що ми не переживали Майдан, який був величезним запитом від суспільства до себе, в першу чергу, а також до влади і до бізнесу стосовно припинення брехні. У радянські часи було навіть прислів’я: «Якщо вони думають, що вони нам платять, нехай вони думають, що ми працюємо». Зараз у нас така ж брехня – бізнес робить вигляд, що сплачує податки і білу зарплату, працівники роблять вигляд, що вони її отримують, податківці роблять вигляд, що вони все розуміють, корупціонери крадуть, а суспільство робить вигляд, що нічого не помічає – оця брехня має бути колись припинена. Через цю брехню, непрозорість і виник Майдан.
Основними принципами оновленої податкової система мають бути:
- Прозорість задля довіри між владою суспільством і бізнесом
- Простота, як інструмент боротьби з корупцією. У нас немає інших форматів боротьби з нею. Можна бігати за корупціонером, намагатися піймати його за руку, але лише простота і низька хабароємність є найбільшими запобіжниками корупції.
- Відновлення економічного зростання.
Я спілкувався з багатьма підприємцями та десятками українських асоціацій. Всі в один голос кажуть – якщо ці законопроекти буде ухвалено і якщо збережеться стара логіка роботи влади з бізнесом - збільшення тиску, згортання економіки, то настане економічна катастрофа, яка неминуче переросте в соціальну, а потім і в політичну, а за найгіршими сценаріями – ще й військову катастрофу. У народу терпіти ці проблеми сил уже немає.
Що нам необхідно зробити? Перш за все – нам потрібен новий суспільний договір між владою, бізнесом і суспільством, принципи якого будуть обговорені і узгоджені з усіма сторонами. Нам необхідне відновлення довіри, необхідне зменшення корупції не через саджання окремих корупціонерів (хоча це також важливо), а через спрощення системи і встановлення там запобіжників.
Що буває, коли в суспільстві закручують гайки? Новий, уже податковий, майдан буде набагато гіршим, немирним, бо у людей уже просто немає за що жити. Давайте змінювати наші методи. Якщо влада не почує бізнес, це дуже погана прикмета. За цією прикметою настає осінь.