Експерти перерахували недоліки проекту Податкової реформи та внесли пропозиції з її вдосконалення

Верховна Рада 16 вересня не проголосувала за  урядовий законопроект №5079 «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших Законів України (про податкову реформу)» оскільки, на думку депутатів, він суперечить Угоді про асоціацію України та Євросоюзу і збільшує податковий тиск на бізнес і населення. Варто зауважити, що експерти і раніше висловлювали свої зауваження та пропозиції до законопроекту, наполягаючи на участі ділової спільноти і незалежних експертів у підготовці документів.  
Голова Комісії УСПП з питань економічної політики Юлія Дроговоз обґрунтовує консолідовану позицію ділової спільноти щодо поправок, які необхідно внести у «Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших Законів України (щодо податкової реформи)», зареєстрований 15.09.2014 р. за № 5079, та проекту Закону України «Про реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці» (реєстраційний номер 5080)   
         «Ці законопроекти викликали обурення у громадськості та експертів, надто тих, які брали участь в засіданнях Робочих груп при Міністерстві фінансів України. В законопроекті № 5079 проігноровані практично всі пропозиції Робочих груп. Головним автором законопроекту є Державна фіскальна служба, що поклала в його основу напрацювання ще часів Клименка» - вважає Ю.Дроговоз.
         Експерт зауважує,  розробка законопроектів № 5079 та № 5080 в редакції, внесеної до ВРУ, відбувалась в дуже скорочені терміни без будь-якого обговорення з громадськістю.
«Незважаючи на прохання громадськості та бізнесу, в тому числі неодноразові звернення УСПП щодо дотримання процедури прозорості та відкритості процесу реформування податкової системи та соціального страхування, центральні органи виконавчої влади, відповідальні за формування та реалізацію податкової системи, продовжують хибну політику ігнорування громадської думки. Такий шлях неможливо виправдати війною або економічною кризою, оскільки це шлях назад, шлях до руйнування демократичних принципів побудови суспільства, до авторитаризму та порушення прав та свобод громадян», - заявила віце-президент УСПП. Додавши, що ігнорування громадської думки більш за все підтверджується пунктом 9 Пояснювальної записки до законопроекту № 5079, в якому зазначено, що проект Закону України не потребує проведення консультацій з громадськістю.
        
Отже, Реформа податкової системи пропонує:
1.     Скоротити податки за рахунок часткового об’єднання їх в інші податки.
2.     Збільшити податкове навантаження шляхом збільшення акцизних податків з реалізації через роздрібну мережу алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, запровадження оподаткування податком на нежитлову (виробничу, складську, офісну, торговельну) нерухомість (24,36 грн. за 1 кв. м.), розширення бази оподаткування податком на житлову нерухомість (скасування пільги з цього податку), збільшити ставки земельного податку, якщо проведена нормативна грошова оцінка, та орендної плати за землю.
3.     Посилити контроль за доходами громадян шляхом запровадження непрямих методів контролю, обмеження готівкових операцій, запровадження збору на готівкові операції. При цьому запроваджується обов’язок повідомлення контролюючого органу щодо продажу фізичним особам товарів (робіт, послуг) вартістю за 1 одиницю понад 10 мінімальних заробітних плат (12 180,00 грн.). Доходи, визначені за непрямими методами контролю, підлягають оподаткуванню за подвійним розміром ставки податку на доходи фізичних осіб (30 % - 34 %).
4.     Запровадити одноразове декларування коштів, майна та валютних цінностей та податкову амністію (звільнити від відповідальності фізичних осіб).
5.     Розширити функції контролюючих органів шляхом надання їм права на проведення перевірок правильності ведення бухгалтерського обліку відповідно до національних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності; розширити право контролюючих органів зупиняти проведення документальних перевірок на всіх платників податків з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
6.     Скасувати 4-6 груп платників єдиного податку шляхом їх об’єднання в 3 групу з пониженням ставок єдиного податку до 2 % для платників ПДВ та 4 % для неплатників ПДВ.
7.     Запровадити податковий облік з податку на прибуток на базі Звіту про фінансові результати, що передбачає скасування одних податкових різниць та запровадження інших, зокрема збільшення фінансового результату на 50 % вартості товарів, робіт, послуг, отриманих від пов’язаних осіб – неплатників цього податку, неприбуткових організацій, нерезидентів з низько податкових юрисдикцій.   
8.     Запровадити преференції для інвестиційних проектів, схвалених КМУ, у пріоритетних галузях економіки.
9.     Збільшити збір на обов’язкове пенсійне страхування під час здійснення операцій з купівлі іноземній валюті з 0,5 % до 2 %.

 

Реформа соціального страхування передбачає:

1. Об’єднання функцій всіх фондів соціального страхування в Фонд соціального страхування України.
2. Запровадження ставок єдиного соціального внеску від 34,7 % до 38,11 % -  для бази нарахування єдиного соціального внеску, що не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, та зменшених на 60 % ставок єдиного соціального внеску (шляхом застосування коефіцієнта 0,4) – для бази нарахування, що перевищує два розмірі мінімальної заробітної плати.   
3. Посилення відповідальності за порушення у сфері трудових відносин, а саме: за фактичне допущення працівника до роботи без його належного оформлення – штраф 30 розмірів мінімальної заробітної плати (36 540 грн.) за кожного працівника, порушення більше ніж на місяць встановлених термінів виплати заробітної плати – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати (3 654 грн.) за кожного працівника, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – 10 розмірів мінімальної заробітної плати (12 180 грн.) за кожного працівника, порушення інших вимог – у розмірі мінімальної заробітної плати (1 218 грн.). Крім цього, законопроектом збільшуються адміністративні штрафи за порушення вимог трудового законодавства та штрафи, передбачені кримінальним законодавством (максимальний розмір – 34 000 грн.).
4. Суб’єкти господарювання – роботодавці зобов’язуються повідомляти спеціально визначений орган про прийом на роботу кожного працівника в порядку, встановленому КМУ. 
5. Для більшості платників єдиного податку умови застосування спрощеної системи суттєво не зміняться з огляду на збереження ставок податку для 1 та 2 групи та незначного зменшення (на 1 процентний пункт) для 3 та 4 груп таких платників. Збільшення ж граничного обсягу доходів дозволить таким платникам частково легалізувати свою діяльність, що є актуальним з огляду на збільшення відповідальності за приховування доходів громадянами. Суттєве зменшення ставок єдиного податку для 5, 6 групи не призведе до стимулювання ділової активності, а лише дозволить високорентабельним видам діяльності використовувати 3 групу для мінімізації оподаткування.
6. Зниження ставок ЄСВ у тому вигляді, в якому пропонується законопроектом № 5080, не сприяють легалізації доходів громадян. Однак, запровадження методу контролю за доходами, витратами громадян та посилення відповідальності за несвоєчасну невиплату заробітної плати, за інші порушення у сфері трудових відносин призведе лише до додаткового тиску на бізнес та громадян. Багато підприємств з огляду на складну економічну і політичну ситуацію в країні не мають можливості своєчасно виплачувати заробітні плати своїм працівникам. Застосування до таких платників величезних штрафів призведе до остаточного їх збанкрутіння та втрати громадянами робочих місць. Такий крок не буде сприяти економічному зростанню або створенню умов для розвитку підприємництва. Посилення загального податкового навантаження на бізнес змусить його шукати легальні та нелегальні шляхи мінімізації податків та зборів. Посилення відповідальності за тіньові доходи лише призведе до зростання корупції в Україні.

    Загальний аналіз реформи свідчить про наступне:
1.     Основна мета законопроекту – поповнити бюджет з перекладенням податкового тягаря на населення (розширена база оподаткування акцизами, податком на нерухомість, орендної плати на землю).
2.     З одного боку, перекривається для бізнесу можливість ухилятися від оподаткування шляхом запровадження певних «красних прапорців» у вигляді посилення відповідальності за приховування доходів громадян, за порушення у сфері трудового законодавства, а з іншої, створюється легальна офшорна зона на базі спрощеної системи оподаткування.
3.     З одного боку, декларується спрощення обліку, а з іншого боку, залишається окремий податковий облік необоротних активів, податкові коригування за яким призводять до збільшення податкового навантаження. Відсутнє коригування фінансового результату до оподаткування на суму від’ємного значення з податку на прибуток, що виник станом на 01.01.2012 року, та який згідно з нормами чинного законодавства підлягає віднесенню в наступному році на витрати. Крім цього, норма щодо коригування фінансового результату на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулого податкового (звітного) року викликає неоднозначне тлумачення з огляду на те, що фінансовий результат повинен бути відкоригований на суму від’ємного значення не за минулий рік, а станом на кінець минулого звітного (податкового) року. Сплата авансових внесків з податку на прибуток пропонується незалежно від того, який фінансовий результат отримує платник протягом звітного (податкового) року. У разі якщо такий платник у минулому податковому році отримав прибуток, а у звітному податковому році отримав збиток, у такого платника у будь-якому разі виникає обов’язок сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, що негативно позначиться на його фінансовому стані через ризик вимивання обігових коштів. В основу коригувань з податку на прибуток покладений хибний принцип коригувати те, що насправді не знайшло відображення у фінансовому результаті, а саме: на суму нарахованої амортизації, віднесеної в бухгалтерському обліку на готову продукцію, незавершене виробництво або незавершене будівництво, на суму переоцінок необоротних активів, які були віднесені на збільшення або зменшення додаткового капіталу.
4.     З одного боку, законопроектом передбачено стимулювання інвестиційної діяльності, з іншого боку унеможливлюється виплата дивідендів платниками єдиного податку. Преференції для інвестиційної діяльності в пріоритетних галузях економіки потребують більш прозорого механізму їх надання. В запропонованій редакції механізм схвалення КМУ інвестиційних проектів відповідно до порядку, що встановлюється також КМУ, містить корупційну складову та викликає сумніви щодо справедливого застосування суб’єктами інвестиційної діяльності податкових пільг. Відсутність зрозумілих стимулів щодо інвестиційної діяльності не буде сприяти швидкому та ефективному залученню зовнішніх та внутрішніх інвестицій, не буде сприяти зростанню податкової конкуренції України.

На думку ділової спільноти, для створення підстав для економічного зростання органам влади необхідно:

1.  забезпечити зростання довіри суспільства до влади, що не може супроводжуватися ігноруванням громадської думки та відсутністю громадського обговорення найважливіших для суспільства законопроектів.
2. Запропонувати зниження податкового навантаження та тиску на бізнес з перерозподілом навантаження на більш рентабельний бізнес та заможних громадян, за умови встановлення консенсусу у суспільстві, досягнутого за результатами діалогу влади та бізнесу.
3. Посилення відповідальності для бізнесу повинно проводитися лише після створення для бізнесу умов для виходу бізнесу з тіні та умов економічного зростання. Податкове навантаження повинно бути адекватним фінансовому стану платників податків та не допускати ситуацію, за якою сплата податків призводить до погіршення фінансових показників та вимивання обігових коштів, необґрунтованого кредитування бюджету.
4. Податкова амністія тіньових доходів громадян є позитивним кроком, але така амністія повинна супроводжуватися не тільки посиленням відповідальності, а, насамперед, скасуванням причин для тіньової економіки. Здійснення двох перших кроків без подолання причин уходу бізнесу у тінь не буде мати очікуваний ефект. Бізнес та громадяни в такому випадку будуть змушені знову і знову мінімізувати свої податки. Починати реформи необхідно було саме з причин, а не наслідків.