Поділитись
Для ділової спільноти є очевидним – й подолання кризи, й економічне відродження має базуватися на активізації внутрішнього ринку. Ця практика відома багатьом успішним країнам – вони розпочинали своє економічне сходження в складні часи, мобілізувавши ресурси на підтримку національного товаровиробника, розширення вітчизняного виробництва товарів і послуг для власного споживача, реалізацію програм імпортозаміщення, локалізації конкурентоспроможного виробництва. Такої думки голова парламентського об’єднання «Економічний розвиток», президент УСПП Анатолій Кінах.
«Головним положенням Програми першочергових завдань влади і бізнесу з подолання соціально-економічної кризи, яку розроблено в УСПП та днями надіслано очільникам держави, є саме активізації внутрішнього виробництва з метою здійснення імпортозаміщення, локалізації конкурентоспроможного виробництва. Це має принципове значення, бо залежність економіки України від зовнішньої економічної і політичної кон’юнктури є дуже високою. За ці останні 10 років спостерігається така невтішна динаміка: на початку 2000-х на внутрішньому ринку було 71% вітчизняної продукції і лише 27-28% імпортної. В умовах поточного року баланс наступний: 53% – вітчизняна продукція, 47% – чистий імпорт, при чому в групі товарів споживання частка імпорту досягає 70-80%. Ця ситуація неприпустима, бо таким чином «згортаються» робочі місця тут і фінансуються за кордоном», – наголошує лідер парламентського об’єднання.
На його думку, розпочинати треба з вітчизняного машинобудування. Відомо, що моральний та фізичний знос пасажирських вагонів в Україні сягає 86-87%, в той же час кілька потужних конкурентоспроможних виробництв, серед яких – Крюківський вагонобудівний завод – готові негайно включитися в модернізацію залізниці. До речі, на квітневій зустрічі з главою уряду йшлося про забезпечення крюківців роботою в найближчий час. Була зроблена пропозиція й представникам вітчизняного автопрому – надати техніко-економічне обґрунтування нової стратегії розвитку галузі з тим, щоб уряд обов’язково її розглянув та ухвалив відповідне рішення. Таких же дій потребують вітчизняне літако-, суднобудування, інші сфери промисловості.
Ділова спільнота підтримує реформування державних закупівель, нещодавно ухвалений парламентом закон парламентом закон про це. За словами А.Кінаха, державні закупівлі, тобто кошти платників податків, громадян мають максимально спрямовуватися на створення робочих місць в середині країни. Механізм держзакупівель має сприяти формуванню портфелів замовлень підприємств на території держави з відповідними позитивними соціально-економічними результатами.
В Програмі наголошено, що жоден виробник не може розвиватися без кредитних ресурсів. В умовах, коли вартість кредитних ресурсів в Україні коливається навколо 20%, виживати неможливо, не те що стрімко розвиватися. Необхідно мати чітку програму послідовних дій КМУ, НБУ, якщо треба, парламенту, у розробці якої братиме участь і бізнес.
Треба займатися скороченням енергозатратності вітчизняної економіки. Доведено, що нами витрачається приблизно вдвічі більше енергоресурсів, ніж це потрібно для створення продукту. Вкрай гостро стоїть питання про створення єдиної системи обліку енергоресурсів, використання і оплати за них у всіх промислових сферах. Ухвалений урядом і УСПП Меморандум про партнерство надає можливість бізнесу і владі разом вивчити ці проблеми і знайти рішення.
«Не треба думати, що промисловці, як в старі часи, наполягають на державному фінансуванні, просять пільг та преференцій. Ступінь відповідальності бізнесу за власні справи є дуже високою. Він готовий брати участь в тендерах, доводити свою конкурентоспроможність на внутрішніх та зовнішніх ринках, включатися в дієві програми державно-приватного партнерства, працювати з інвестиційним капіталом. Але ділова спільнота наполягає: в Україні має існувати сучасний державний протекціонізм вітчизняного виробника, як він існує в усіх розвинутих країнах світу. Вітчизняний бізнес потребує сприятливого ділового клімату, який створюватиметься саме державою. Переконаний, наші партнерські стосунки з владою дозволять це завдання вирішити», – підсумував Анатолій Кінах.