Платники податків готові підтримати законопроект про податковий компроміс, але просять доопрацювати його таким чином, щоб він не вилився в додаткові перевірки сумлінних суб’єктів господарювання. «Законопроект про податковий компроміс справді потребує доопрацювання, хоча багато його норм прописано досить правильно, на практиці з ними, напевно, будуть траплятися неприємні нюанси, потрібно враховувати і роль людського фактора. До другого читання законопроекту ми готуємо пакет пропозицій і поправок до цих норм», - говорить голова комісії УСПП з питань економічної політики Юлія Дроговоз.
Бентежить експертів норма, згідно з якою платник зобов'язаний скористатися податковим компромісом, інакше йому автоматично призначать документальну перевірку. «Є, наприклад, взагалі зайва норма - вона передбачає, що коли суб’єкт господарювання не надав уточнюючий розрахунок, а держорган має інформацію, або підозру про його контакт з податковими ямами, то перевіряльники мають право провести документальну перевірку. Справа в тому, що податківці і зараз можуть здійснювати такий контроль, тож під перевірки підпадуть і сумлінні платники, які не подали уточнюючих розрахунків», - каже економічний експерт. Варто зауважити, що податковим компромісом не зможуть скористатися платники, які вже пройшли перевірки і в рамках кримінальних справ, оскаржують рішення податківців у суді.
Сама процедура податкового компромісу не проста: спочатку потрібне попереднє узгодження з податковою - тобто платник подає розрахунок, узгоджений з податковим органом, там визначаються, чи влаштовує їх ця цифра і тільки тоді запускається сама процедура узгодження суми відшкодування.
«Але на практиці, можна припустити, що податківці будуть всіляко намагатися завищити суму зборів, або, навпаки - «кому потрібно» пробачати борги, не приходити на перевірки чи просто не подавати запити. Та й самі несвідомі платники намагатимуться домовлятися з інспекторами. Все залежатиме від того, наскільки податківці на місцях боятимуться контролю, і наскільки цей процес податкового компромісу взагалі можна буде контролювати », - застерігає Юлія Дроговоз.
Концепція реформування і самої податкової зараз також широко обговорюється, серед іншого - гармонізація податкового та бухгалтерського обліку. Це коли за показниками бухгалтерської звітності можна буде виходити на показники звітності податкової. «Ми і зараз опираємося на дані бухгалтерського обліку, - говорить Юлія Дроговоз, - але обговорюється можливість зведення всього в один облік, а якщо і робити коригування виходячи з даних фінансової звітності, то щоб це було просто, без додаткової документації.
Також, каже Юлія Дроговоз, податкова зараз активно опрацьовує ідею запровадження спец-рахунків по ПДВ. «Ідея така - всі підприємства відкривають спец-рахунки в банку і рух ПДВ відбуватиметься окремо, відтак буде видно - скільки підприємство заплатило постачальникові, скільки перерахувало до бюджету, тож адмініструвати всі ці дані буде простіше. Звичайно, таке нововведення передбачає складну перебудову бухгалтерського обліку та додаткові обов'язки для бухгалтера, але натомість він більше не матиме справу з податковою накладною, - акцентує експерт.
Ну і найголовніше - бізнес наполегливо просить знизити навантаження на фонд оплати праці, але міністерство фінансів і міндоходів обстоюють свою принципову позицію - вимагають запропонувати їм коменсатори, тобто джерела доходів, з яких можна було б залатати діру, що утвориться через це у бюджеті. «Ми ж наполягаємо на тому, що ніякої діри не буде, або, принаймні, вона не буде такою катастрофічною, як описує мінфін. Адже, при зменшенні зборів з зарплат чимало роботодавців виведуть з тіні зарплати своїх співробітників, а відтак і збори до бюджету залишаться на колишньому рівні, чи навіть зростуть»,- пояснює голова комісії УСПП з питань економічної політики Юлія Дроговоз. У цьому питанні ще далеко до компромісу, але його потрібно шукати. Оскільки лише взаємна довіра між фіскальними органами та бізнесменами зможе позитивно вплинути на бюджет.