Поділитись
Нині підприємницька спільнота активно обговорює концепцію реформування податкового законодавства та готує свої пропозиції до неї. Найближчим часом Економічна рада при УСПП проведе низку круглих столів з цього приводу з залученням підприємців, експертів, науковців. Є очевидним, що зміни до податкового законодавства мають обов’язково врахувати необхідність адаптації економіки до європейських стандартів та передбачити стимули для активізації експортної політики, диверсифікації експорту. Про це говорить голова парламентського об'єднання «Економічний розвиток», президент УСПП Анатолій Кінах.
«З 15 травня ЄС в односторонньому порядку суттєво знизив ввізні мита для українських товарів. Готується до підписання економічна частина Угоди про асоціацію з ЄС та створення зони вільної торгівлі. Такі обставини вимагають максимальних зусиль з адаптації податкового законодавства до європейських, світових торгівельно-економічних стандартів. Крім того, в умовах загострення стосунків України та Росії, різкого скорочення поставок вітчизняного продукту на російський ринок, ринки СНД, треба в тому числі податковими засобами максимально підтримати диверсифікацію експорту та створити умови для активізації внутрішнього ринку, розвитку українського виробника. Таким чином держава допоможе мінімізувавши втрати виробників, які раніше переважно працювали на східному напрямі», – зауважив Анатолій Кінах.
Він нагадав, що в рамках підписаного УСПП та КМУ Меморандуму про партнерство та співробітництво промислово-підприємницька спільнота розробила Програму першочергових завдань влади та бізнесу з подолання соціально-економічної кризи в Україні, значна частина якої присвячена саме вдосконаленню державної податкової політики. Зроблено наголос на необхідності суттєвого зниження податкового навантаження на фонд оплати праці через зменшення ставок податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску, проведення податкової амністії.
Промисловці наголосили на необхідності поступового зниження ставок з ПДВ та податку на прибуток в наступних роках, що дасть відповідний сигнал бізнесу про тимчасовість цих заходів та визначить їх часові межі. Податковими заходами треба обов’язково підтримати малий бізнес, створити для нього більш сприятливі умови. Йдеться також про удосконалення законодавства про трансфертне ціноутворення, механізмів його запровадження. Треба передбачити спрощення ведення податкового обліку з податку на прибуток та скорочення податкових різниць між податковим та бухгалтерським обліками. Програма містить вимоги вдосконалення акцизної політики, вирішення проблеми значної переплати податку на прибуток підприємств шляхом введення механізму відшкодування або врахування переплачених підприємствами коштів на майбутні податкові періоди. Наголошено на введенні окремих фіскальних стимулів для зростання інвестицій в економіку України.
«Податкове реформування має бути націлено на значне скорочення тіньового сектору, максимальне спрощення адміністрування податків, наголосі не лише на фіскальних вимогах, але й таких, що мотивують до розвитку. Запорука цього – широка участь в обговоренні змін податкового законодавства представників промислово-підприємницького загалу. Ніяких податкових майданів країні не потрібно, з попередніх подій треба робити правильні висновки та впевненіше рухатися шляхом державно-приватного партнерства в широкому розумінні цього поняття», – підсумував Анатолій Кінах.