Сьогодні в газеті «Голос України» голова парламентського об’єднання «Економічний розвиток», президент УСПП Анатолій Кінах презентував підготовлену діловою спільнотою та передану уряду програму першочергових завдань влади і бізнесу з подолання соціально-економічної кризи. Поява такої програми викликана загостренням соціально-економічної ситуації в країні. Падіння обсягу промислового виробництва за перший квартал поточного року до аналогічного періоду 2013 року склало майже 5 відсотків.
Дефіцит платіжного балансу за січень-лютий перевищив 4 млрд дол. США. За січень-березень обсяг міжнародних резервів скоротився на 15,3%. У 2013 році обсяг прямих іноземних інвестицій був на 6% нижче показника 2012 року. Лихоманить національну грошову одиницю, зростають ціни, інфляція наближається до двозначної цифри.
Бізнес готовий разом з урядом, парламентом реалізовувати антикризові заходи, працювати над вдосконаленням ділового клімату. Таке завдання зафіксував меморандум про партнерство та співпрацю між Кабінетом Міністрів та УСПП, який нещодавно був ухвалений на зустрічі ділової спільноти з Прем’єр-міністром А. Яценюком та членами уряду.
Ділова спільнота пропонує розпочати антикризові дії з активізації внутрішнього ринку. Багато успішних країн розпочинали своє економічне сходження в складні часи, мобілізувавши ресурси на підтримку національних підприємців і розширення вітчизняного виробництва товарів і послуг для власного споживача. УСПП підтримує дії уряду щодо реформування державних закупівель та вітаємо нещодавно ухвалений парламентом закон. Десятки мільярдів гривень українських громадян мають допомагати формуванню портфелів замовлень підприємств нашої держави з позитивними соціально-економічними результатами.
Жоден виробник не може розвиватися без кредитних ресурсів. Необхідно мати чітку програму послідовних дій Кабміну, НБУ, якщо треба, парламенту, у розробці якої братиме участь і бізнес. Треба думати, як підтримати кредитними ресурсами малий і середній бізнес, знизити високу енергозатратність вітчизняної економіки.
Україні потрібна більш сучасна та цілеспрямована експортна політика. Минулого року близько 40% зовнішньої торгівлі припадало на країни Митного союзу, з них - 32% на Російську Федерацію. На поставки в країни СНД працювало більшість підприємств сходу України. Нині ці ринки є проблемними і потребують альтернативи. Тут має виручити поглиблення економічних стосунків з азійськими, південноамериканськими, іншими ринками. Варто негайно відновити роботу торговельно-економічних місій (ТЕМ), які діяли у складі закордонних дипломатичних установ до початку квітня 2010 року. Необхідно створювати сучасну інфраструктуру реалізації експортного потенціалу України.
Рішення Європейського Союзу в односторонньому порядку надати Україні автономні торговельні преференції стартували 23 квітня і будуть діяти до 1 листопада 2014 року. Це значна подія для української економіки, якій слід більш активно освоювати ринок ЄС. Цей шанс треба використати, щоб заощадити близько півмільйона євро, органічно увійти на ринок ЄС, який втричі більший ринку Митного союзу. Але таке «вікно в Європу» не знімає проблематику адаптації української економіки до умов вільної торгівлі з ЄС.
Йдеться не лише про стандарти і технічні регламенти. Більшість країн ЄС застосовує потужний пакет фіскальних заходів для розвитку підприємництва, який включає прямі бюджетні трансферти та податкові стимули. Саме тому ділова спільнота пропонує розробити та ухвалити національну програму адаптації української економіки до умов вільної торгівлі з ЄС, підготувати своєрідну «дорожню карту» імплементації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.
Треба прискорено прийняти пакет антикорупційних законопроектів. За останні роки відбувся значний відтік іноземних інвестицій з економіки країни через неспроможність захистити право власності. Тому зміни законодавства мають бути спрямовані на подолання корупції в судовій гілці влади, зростання відповідальності за вчинення корупційних дій, підвищення контролю та прозорості здійснення державних витрат тощо.
Ділова спільнота покладає великі надії на ефективний рівноправний діалог влади і бізнесу. Маємо надію, що в нас вистачить розуму і ресурсів, щоб сконсолідувати зусилля, продемонструвати єдність і взаєморозуміння, подолати суспільно-політичну, соціально-економічну кризу та вийти на шлях сталого впевненого розвитку.