Поділитись
Через значну галузеву та регіональну залежність від російського ринку, українська влада повинна продовжувати спроби налагодити торговельні відносини з Росією. Але уряд і підприємства повинні мати план переорієнтації експорту на випадок надзвичайних ситуацій. Такої думки на зустрічі у Києві дійшли представники УСПП та Німецької консультативної групи з питань економічних реформ, яка працює при Інституті економічних досліджень та політичних консультацій.
«Проблема загострюється через те, що динамічні процеси євроінтеграції України у часі співпали з охолодженням торгівельних відносин з Росією. Диверсифікація експорту потребує багато часу, зусиль і ресурсів. Ми ведемо переговори з європейськими колегами щодо експорту українського машинобудування, але варто уточнити, що у короткостроковій перспективі наше завдання не продавати цю продукцію в Європейський союз, а постачати її на ринки, де ми зараз конкурентоздатні: Південно-Східна Азія, Південна Америка, країни Африки, ряд районів Близького і Далекого Сходу. Ми прагнемо об’єднати з європейцями зусилля, щоб мати запас часу для адаптації нашого виробництва до високих стандартів ЄС», - заявив голова парламентського об’єднання «Економічний розвиток», президент УСПП Анатолій Кінах.
За його словами, зараз коштів на одночасну і масштабну модернізацію Україна не має. Притоку інвестицій заважає політична нестабільність, а внутрішні кредити – занадто дорогі для промисловців. Тож, на думку народного депутата, варто сконцентруватися на двох завданнях – максимально зберегти свої ринки на Сході, та напрацювати системні програми диверсифікації експорту і адаптації до технічних регламентів і стандартів ЄС.
«Україна повинна мати сучасну промислову та експортну політику. Поки ж у нас відсутні фінансові механізми страхування експортних ризиків, недосконала система валютного регулювання, і зокрема та норма, яка зобов’язує експортерів впродовж 90 днів забезпечити повернення валюти. Зрозуміло, що за таких умов підписати контракт практично неможливо, особливо враховуючи цикл виробництва та географію постачань», - зауважив президент УСПП.
Також за словами Анатолія Кінаха, дуже недосконала політика участі українських експортерів у тендерах і конкурсах на постачання продукції. Що ж до внутрішнього ринку, то, наприклад, у галузі машинобудування близько 70-80% від загального обсягу продукції постачалося на експорт, в першу чергу – до Росії. Аналогічно – суднобудування – більше 90% - експорт. Таким чином погіршення зовнішніх торговельних відносин щонайперше б’є по цих галузях. Адже внутрішній ринок не здатен забезпечити достатнього попиту на цю продукцію. Тож паралельно з експортною політикою варто зміцнювати і платоспроможність внутрішнього ринку, вважає Кінах.
Своєю чергою німецькі експерти зауважили - Україна, як і Німеччина, є промисловою державою, і вони на власному досвіді переконалися, що ні сільське господарство ні послуги не є нашими майбутніми економічними пріоритетами. Питання полягає у тому, як підтримати і модернізувати промисловість таким чином, щоб це не коштувало уряду занадто дорого. Щонайперше, потрібно визначитися з пріоритетами і максимальну увагу приділити секторам і ринкам, здатним модернізуватися і приносити прибутки в нових умовах.
«Російська Федерація є дуже важливим експортним напрямком для українським підприємств. Проте існує ризик виникнення перебоїв у торгівлі в найближчому майбутньому, що може мати негативний вплив на експорт до цієї країни. Тому важливо кількісно оцінити вразливість різних галузей України до шоків російського ринку», - вважають німецькі експерти. Спираючись на дані української статистики та власні розрахунки, вони підрахували, що у 2013 році на РФ припадало 23,8% українського експорту товарів.
«Український експорт до Росії складає 8,3% ВВП. Це високий показник, однак, наприклад, у Литви він ще більший – 13,4% ВВП. Тобто, залежність українських ринків від російських є великою, однак не надзвичайною. До того ж, галузева вразливість експорту до Росії розподілена нерівномірно. Найбільшого тиску зазнає галузь машинобудування - тут 22% загального обсягу продукції постачається до Росії. Це залізничні вагони, локомотиви, турбореактивні, турбогвинтові двигуни та ін. На другому місті по вразливості – виробництво коксу та продуктів нафтопереробки, на третьому - деревообробна промисловість. Металургія і металообробна галузі – четверті по вразливості – вони постачають до Росії 22% своєї продукції», - порахували німецькі експерти. Водночас вони наголосили, що українська харчова галузь, попри усталену думку, насправді не така залежна від Росії. У рейтингу вразливих галузей вона посідає лише 11 місце.
Вразливість же на регіональному рівні є більш рівномірною, кажуть експерти. Цей перелік очолюють Луганська та Запорізька області - 10% продукції з області надходить на ринки Росії. Вразливість Донецької області є нижчою, аніж прийнято вважати, зауважують експерти – до Росії область продає лише 6% продукції, це сьоме місце по вразливості ринку серед областей України. В той час як на шостому місці – Полтавська область. В цілому, кажуть експерти, східним областям дійсно властива залежність від російського ринку, але відмінності між східними та західними регіонами у цьому питанні не є такими значними, як наголошують коментатори у медіа.
Росія є дуже важливим експортним напрямком для України, на який припадало близько чверті українського товарного експорту. Але, оскільки самі росіяни активно заміщують українські товари аналогами з ЄС та Китаю, кажуть експерти Німецької консультативної групи, нашій державі варто також шукати альтернативні ринки збуту продукції. Наприкінці зустрічі представники УСПП та члени Німецької консультативної групи з питань економічних реформ домовилися про подальшу співпрацю у дослідженні нових ринків збуту для українських товарів та щодо модернізації нашої промисловості.