Поділитись
За січень-листопад 2014 р. порівняно із аналогічним періодом попереднього року експорт скоротився на 11,3%, а імпорт – на 27,6%. «Ці показники стали наслідком відсутності в Україні потужної і сучасної експортної політики, яка б враховувала і нову геополітичну та соціально-економічну ситуацію, і зближення України з Європейським союзом, і необхідність найактивнішого пошуку країною шляхів диверсифікації експорту», – заявив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.
За його словами, нова зовнішньоторговельна політика повинна передбачати грамотне валютне регулювання, поновлення роботи торгівельно-економічних місій, формування необхідної для діяльності експортерів інфраструктури.
На думку ділової спільноти, через відсутність відповідних державних програм український бізнес досі не зміг повноцінно скористатися перевагами співпраці з Європейським союзом та наданими нашій країні преференціями.
«Треба ще докласти чималих зусиль для прискорення адаптації технічних регламентів, стандартів до норм ЄС. Зараз, через брак коштів для модернізації своїх потужностей, сертифікації продукції багато наших підприємств досі не можуть скористатися торгівельною преференцією ЄС. Тож необхідно розробити і забезпечити ще й послідовну реалізацію Національної програми адаптації української економіки до умов вільної торгівлі з ЄС та план імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС», – вважає президент УСПП.
Конкретні пропозиції з реалізації цих завдань Антикризова рада громадських організацій, утворена при УСПП за участі більш як 80 профільних громадських об’єднань та асоціацій наприкінці 2014 року, внесла до Антикризової програми спільних дій влади та уряду – документу, який напрацювали незалежні фахівці та представники ділової спільноти для подолання наслідків соціально-економічної кризи в країні.
«Ми закликаємо об’єднати зусилля бізнесу та уряду для максимальної реалізації зовнішньоекономічного потенціалу України, підтримки експортоорієнтованих галузей, використовувати усі доступні способи нарощування експорту нашої продукції. Потрібно розширити ринки збуту наших товарів, їх диверсифікацію, особливо в контексті розриву відносин з Росією, яка була нашим великим промисловим партнером», – заявив А.Кінах.
Отже, на думку ділової спільноти, потрібно гарантувати можливість здійснення експортного кредитування імпортера-покупця, страхування експортних кредитів для захисту майнових інтересів експортера-кредитора від комерційних і некомерційних ризиків.
Необхідно відновити роботу торговельно-економічних місій, які у складі закордонних дипломатичних установ діяли до початку квітня 2010 року і робота яких була спрямована на просування вітчизняної продукції на територіях інших держав. Поглиблення потребує співпраця з економічними відділами дипмісій України за кордоном. Особливу увагу необхідно приділити країнам Середньої та Південно-східної Азії.
Щоб експортна політика України дійсно працювала, наполягають експерти, вона має включати в себе ще й реалізацію системи стимулів для підвищення якості продукції та збільшення експорту товарів із високою доданою вартістю та модернізації промисловості.
У якості додаткових заходів, які б значною мірою посилили ефективність реалізації експортної політики є, щонайперше, унормування валютного регулювання НБУ (приміром, зменшення частки обов’язкового продажу валютної виручки з 75% до 50%, а для деяких сфер до 25%; скасування 90-денного строку розрахунків за операціями з експорту/імпорту товарів; встановлення більших строків повернення валютної виручки з зовнішньоекономічних операцій – з 180 до 360 днів). Значною мірою покращить експортно-імпортну діяльність і гарантування своєчасного відшкодування ПДВ та забезпечення прозорості адміністрування цього податку.
Антикризову програму спільних дій влади та бізнесу, яка містить вищевикладені ініціативи, Антикризова рада громадських організацій спрямувала Президенту України, прем’єр-міністру та голові ВРУ з вимогою негайно розглянути та втілити в життя.