Шановні колеги, друзі!
24 серпня 1991 року Верховна Рада тоді ще Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 року народ підтвердив на Всеукраїнському референдумі. Я мав честь віддати свій голос за Акт незалежності і добре пам’ятаю величезний рівень очікувань, надій на майбутнє, душевний підйом, які панували тоді в парламенті. Навряд чи хто тоді з народних депутатів, громадян нашої держави усвідомлював, що в української незалежності буде надто висока ціна і що відстоювати її доведеться за 23 роки зі зброєю в руках.
Нині Україна долає безпрецедентні виклики, які зачіпають практично всі аспекти національної безпеки, соціально-економічної сфери, територіальної цілісності і державності в цілому. Але саме в цьому вогні загартовується сталь. Український народ стає єдиним, проходить найскладніший іспит на свою істинну незалежність. Завдяки мужності, сконсолідованості, волі, самовідданості, крок за кроком ми рухаємося вперед.
Найважливіше питання сьогодні – забезпечення миру, безпеки на всій території України, в першу чергу на сході. Ми захоплюємося мужністю українських військових та бажаємо їм гідно виконати свій патріотичний обов’язок. Ми наполягаємо, щоб влада доклала всіх зусиль, щоб відновити мир на сході, зокрема, використала переговори, як один з способів повернення ситуації у безпечне русло, досягнення порозуміння та стабільності.
Українське суспільство потребує нової якості влади. На часі нова редакція Конституції України в параметрах парламентсько-президентського державного устрою, вирішення проблем децентралізаціі, делегування повноважень і ресурсів громадам. Підтримуємо дострокові вибори у Верховну раду як шанс українського народу сформувати сучасну, патріотичну дієздатну владу як основу для нашого розвитку. Але дуже принципово, щоб дострокові вибори у ВРУ не перетворилися в чергові перегони, де змагаються брудні технології і руйнуються національні інтереси.
Країні потрібна нова кадрова політика, яка сформована на державницьких позиціях, на професійності, досвіді людей, які вміють і готові захищати інтереси своєї держави і забезпечувати її ефективний розвиток. Вона має бути вільна від ідеї наживи і корупції, відкрити двері для людей глибоко моральних, патріотичних, відданих Україні.
Вимагаємо від уряду чіткої програми дій з подолання соціально-економічної кризи в Україні. Важливо, щоб уряд разом з парламентом спромоглися не лише затверджувати фіскальні заходи, а й пропонували способи активізації і підтримки промислової і підприємницької діяльності в Україні, захищали свій внутрішній ринок, особливо на тлі підписання угоди з ЄС. Повинні бути підготовлені та в потрібний час невідкладно задіяні чіткі програми поновлення соціально-економічної, промислової інфраструктури сходу України.
Як би не було важко, український народ вистоїть та захистить свою омріяну незалежність. Він вийде з цього випробування з розумінням, що по-старому жити вже не вийде. Пріоритетне завдання суспільства, ділової громади – підсилити вимогу до всієї вертикалі влади, бо держава знаходиться у стані війни і всі повинні мобілізуватися, щоб перемогти. Без підвищення духу державності, професійності, патріотизму долати безпрецедентні ризики, які зачіпають національну безпеку, територіальну цілісність, неможливо. Нам потрібна максимальна концентрація всіх наявних ресурсів: інтелектуальних, моральних, кадрових і військових.
Але ми переможемо. Ми не дамо поставити під сумнів нашу гідність, суверенітет, самостійність, економічні перспективи, нашу державність. Нехай прапор нашої Незалежності гордо майорить в небі України!