Поділитись
Формувати економічну стратегію та економічну політику України, необхідну законодавчу базу для підвищення енергоефективності вітчизняних підприємств і таким чином покращувати умови ведення бізнесу, а також підтримувати енергоощадні технології у сфері ЖКГ – такі завдання влади за підтримки ділової спільноти окреслив під час засідання комісії з розвитку енергетики та енергозбереження перший віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Сергій Прохоров. Засідання «Стимулювання впровадження енергоефективних заходів в будівлях – перший та найважливіший крок в підвищенні енергонезалежності України» було організовано УСПП спільно з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України та Асоціацією міст України.
«Впровадження енергоефективних технологій на виробництві дає змогу бізнесу стати більш конкурентним, адже таким чином виробники можуть знизити свої витрати на виробництво продукції, зменшити її собівартість. Це вагомий аргумент, зважаючи на занадто високу ціну на нафтопродукти і газ. Наукові дослідження, які дозволяють знизити навантаження на собівартість продукції – найкращий варіант для підвищення конкурентності за таких обставин. Ми повинні посилено працювати для того, щоб виробничі проекти з європейськими компаніями були втілені в життя, і українськими компаніями активно переймався європейський досвід з запровадження енергоефективних технологій», – заявив перший віце-президент УСПП Сергій Прохоров. Він висловив думку, що хоча і неможливо водночас переписати одразу всі стандарти, умови технічних регламентів, але можна прискорити цей процес, активізувавши співпрацю і діалог з європейськими колегами, які вже пройшли відповідний шлях.
Енергетичний сектор в Україні зараз має величезний дефіцит бюджету, практично, найбільший в Європі, подібні негативні цифри можна побачити хіба що у Сербії, заявив присутній на засіданні комісії голова представництва Європейського Союзу в Україні Ян Томбінський. Він зауважив, що зазвичай, у розвинених країнах енергогенеруючі компанії формують найбільші доходи державного бюджету, але в Україні все навпаки.
«Ми повинні шукати шляхи переймання досвіду у цьому питанні від країн, які його вдало вирішили. Ми порахували за 2012 рік, скільки з кожного господарства українця пішло на дотацію «Нафтогазу» – по 200 доларів! Це неприпустимо, тому ми повинні показати і розказати людям – як правильно інвестувати в енергозберігання, як зробити їхні домогосподарства енергоефективними», – заявив Я.Томбінський. Він зазначив, що під час даного засідання комісії він пропонує зосередитися на енергоефективності житлового сектора.
«За нашими підрахунками, в Україні коефіцієнт корисної дії використання газу у чотири рази менший, ніж в країнах ЄС. Все через неефективні технології, зокрема і у ЖКГ. Ми вважаємо, що в Україні цілком можна застосувати досвід країн Середньої Європі. Там початковий, до реформи, стан господарств був такий же як зараз в Україні», – заявив голова представництва Європейського Союзу в Україні.
Досвід Польщі дуже показовий у цьому питанні. Наприклад, там кошти, інвестовані у заходи з енергозбереження, повертали за рахунок зменшення податків. Відтак, Ян Томбінський закликав і в Україні створити відповідне правове поле, яке б стимулювало громадян користуватися енергоощадними технологіями. До того ж такі дії заохотять і національного виробника налагоджувати випуск супутньої продукції та створювати відповідний сервіс.
В Україні зараз потрібно ухвалити закон про заходи з енергоефективності в житлових будинках; можливо, у цьому питанні потрібно і внести зміни у Податковий кодекс. Потребує врегулювання і питання правових можливостей об’єднаннь мешканців великих житлових будинків, щоб вони могли спільно ухвалювати рішення про заходи з енергоефективності, вважає представник ЄС. Я.Томбінський зауважив, що за умови унормування української законодавчої бази можна розраховувати на і появу великої зацікавленості інвесторів у проектах з енергозберігання. Україна могла претендувати на участь у численних європейських програмах фінансування заходів енергоефективності.
Тим часом перший заступник голови комітету Верховної ради України з питань паливно-енергетичного комплексу народний депутат Олександр Домбровський зауважив, що у парламенті спостерігається певний супротив і небажання депутатів підтримувати енергетичні законопроекти.
«У мене немає аргументів, щоб пояснити позицію окремих народних обранців. Адже на даний момент енергоефективність є ключовим питанням функціонування і нашої промисловості, і сфери ЖКГ. У 90-ті роки в України були економічні показники кращі, ніж у Польщі. А що зараз? У нас ВВП майже в три рази менший, ніж у сусідів. А енергетичного ресурсу ми споживаємо у три рази більше, ніж Польща. Тобто якщо уявити, що ми досягли такого рівня енергоефективності, як поляки, то ми б могли замість 50 млрд м. куб газу споживати менше 20 млрд м. куб газу щороку. Нам би на всі потреби вистачало газу власного видобутку», - зазначив пан Домбровський. Він наголосив, що енергетичні втрати, застарілі технології – це бездонна діра, куди щороку викидаються мільярди гривень з бюджету.
Додаткові цифри на підтвердження цих слів навів і перший заступник міністра регіонального розвитку і будівництва Володимир Кістіон. «Норматив використання енергії на один квадратний метр житлової площі в країнах ЄС складає 80-100 КВ/год, а в Україні – 250, а в старих будинках – більше 400 КВ/год. Отже, перше, що на нашу думку має бути зроблено – сформовано нормативно-правову базу для забезпечення та стимулювання запровадження і реалізації енергозберігаючих та енергоефективних проектів», – зазначив він на засіданні комісії. В першу чергу, це підвищення вимог для норм будівництва житла, зараз відповідна законодавча база лише розробляється, зазначив В.Кістіон.
Присутні на засіданні комісії дійшли спільної думки, що зважаючи на стрімкий ріст тарифів ЖКГ, які незабаром можуть стати непосильними для великої кількості українців, громадські об’єднання спільно з профільними міністерствами і законотворцями мають активізувати роботу для найшвидшого ухвалення законодавчої бази, необхідної для стимулювання впровадження в Україні енергозберігаючих технологій, проектів з енергозбереження тощо.