Поділитись
Формування ефективної експортної політики повинно бути в центрі уваги держави і розглядатися в комплексі з життєво-важливими структурними реформами. На цьому наголосив під час Першого Національного експортного форуму, який 16 квітня відбувся у Торгово-промисловій палаті України, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.
«Нажаль, ми вимушені констатувати відсутність зараз серйозних напрямків як промислова політика, а в її складі – експортної політики, через це виникають і величезні проблеми у диверсифікації нашого експорту. За 2014 рік, хоча питома вага в українському експорті товарів до ЄС і склала 31,8%, але в умовах безпрецедентних преференцій, наданих нашим виробникам з боку ЄС приросту постачання наших товарів до Європи не відбулося. Ми досі не маємо чіткої державної програми адаптації регламентів, стандартів, якості і безпеки продукції до умов вільної торгівлі з ЄС. Це створює серйозні ризики, що наші виробники незабаром опиняться у нерівноправних умовах конкуренції», - констатував президент УСПП. Попри це він наголосив, що українські промисловці і підприємці наполягають на запровадженні всеохоплюючої Зони вільної торгівлі саме з 1 січня 2016 року, оскільки через перше відтермінування на рік збільшилися ризики стагнації нашої економіки.
«Додатково зменшують конкурентоздатність наших експортерів і внутрішні фактори – жорстка фіскальна та фінансова політика. Це і норма обов’язкового продажу 75% продажу валюти, і повернення валютної виручки у 90 днів, і запровадження додаткового імпортного збору 5-10% без формування повноцінного списку критичного імпорту. Вони приносять мало користі для державної скарбниці, натомість значним чином послаблюють позиції наших експортерів на міжнародних ринках», - наголосив А.Кінах.
Далека від дієздатності і нинішня система управління, зокрема, функції ліквідованого Міністерства промислової політики, наче і передали Мінекономрозвитку, але воно донині так і не опанувало повною мірою своїх нових функцій, завдань та інструментів. В Україні взагалі практично зникло таке поняття як промислова політика, в той час, як в розвинених країнах саме на неї робиться найбільший наголос, зазначив президент УСПП. За його словами, нова зовнішньоторговельна політика повинна передбачати грамотне валютне регулювання, поновлення роботи торгівельно-економічних місій, формування необхідної для діяльності експортерів інфраструктури, страхування експортних кредитів.
«Має формуватися своєрідний державний пакет підтримки українських виробників, зокрема і експортерів. Він повинен триматися на «трьох китах» – міжнародна конкурентоздатність продукції, експортна експансія і комплекс цивілізованого державного протекціонізму національного виробника. Без цього годі й мріяти про іноземні ринки і, тим паче, про збільшення частки продукції з високою доданою вартістю», - заявив президент УСПП.
Розумна, мудра, відповідальна влада повинна бути завжди зацікавлена в наявності системного партнера – в даному випадку – того, хто формує робочі місця і робить відрахування до бюджету, таким чином забезпечує життєдіяльність держави – тобто – об’єднань бізнесу. І лише таким чином, спираючись на можливості влади, законодавчої і виконавчої, інтелект і досвід практикуючих менеджерів можна формувати дієву модель експортної політики, яка має включати в себе ще й реалізацію цілої низки стимулів для підвищення якості української продукції, модернізації нашої промисловості та збільшення експорту товарів із високою доданою вартістю, наголосив президент УСПП.