Поділитись
Незбалансована податкова політика, яка стала наслідком відсутності впродовж тривалого часу дієвих реформ, формування сприятливого бізнес-клімату, стала однією з причин значного спаду ділової активності в Україні, просування бізнесу в тінь, подальшого використання схем ухиляння від сплати податків. Ще більш поглибило кризу поспішне ухвалення останньої податкової реформи, оскільки вона містила численні помилкові прорахунки, зокрема – не призвела до зменшення навантаження на фонд оплати праці, не «включила» механізм контролю трансфертного ціноутворення та системи автоматичного відшкодування ПДВ тощо. Про це говориться в оновленій Антикризовій програмі спільних дій влади і бізнесу, затвердженій нещодавно на спільному засіданні Антикризової ради громадських організацій України та правління УСПП.
«Все, що потрібно зробити владі на даному етапі – це продумано і з усією відповідальністю підходити до ухвалення важливих рішень не тільки в податковій сфері – у всіх сферах своєї діяльності. Важливу роль на даному етапі грає участь громадськості у вирішенні державних проблем, врахування експертної думки. У питанні податкового регулювання цього поки що не відбувається. Ми тривалий час намагаємося налагодити змістовний діалог з виконавчими органами влади, ми розробили детальну антикризову програму, однак наразі спостерігаємо фрагментарні точкові рішення, які не приносять глобальних результатів», – наголосив голова Антикризової ради громадських організацій України, президент УСПП Анатолій Кінах.
Значною мірою збільшився податковий тиск на аграрний бізнес – чи не єдиний, який ще животів в Україні і приносив прибутки. Так, індексування бази для розрахунку орендної плати за сільськогосподарські угіддя було збільшено на 25 відсотків, зупинено відшкодування ПДВ при експорті зернових та олійних культур з України. Вкрай негативною оцінюють аграрії і новий порядок перерахування ПДВ – не на власні спеціальні рахунки, як це було раніше, а на рахунки Державної казначейської служби України. Таким чином мільярди гривень виводяться з обігу, обмежуючи фінансові можливості підприємців.
«Причиною неефективної податкової політики є ще й визначення у якості автора цих реформ Міністерства фінансів України, яке розглядає фіскальну політику суто як інструмент для вибивання коштів для бюджету, а не формування сприятливого ділового клімату, , підтримки та розвитку наших підприємств. Зараз відсутній єдиний центр відповідальності за проведення в країні реформ, немає координації дій між всіма міністерствами та відомствами, які опікуються економічним розвитком», – вважає президент УСПП.
Відтак ділова спільнота формує власні, найголовніші критерії для вдосконалення фіскальної політики. Щонайперше, говориться в Антикризовій програмі спільних дій влади та бізнесу, треба забезпечити реформування Державної фіскальної служби та посилення громадського контролю за діяльністю служби, скоротити кількість та обсяги податкової звітності, впроваджувати доступні та прості електронні сервіси.
Також бізнес наполягає на відмові податківців від каральної моделі контролю, зокрема - виключити з доходної частини Державного бюджету надходження від штрафів та пені, скасувати штрафні фінансові санкції до платників податків, які без оскарження податкового повідомлення-рішення сплатили донараховані платежі тощо.
Одним з головних викликів на даний момент підприємців та промисловці називають зменшення фіскального навантаження на фонд оплати праці до рівня, який би дав змогу та стимулював підприємців максимально легалізувати тіньові доходи. Повинна глибоко прораховуватися і поступово реалізовуватися пенсійна реформа, яка передбачає поступовий перехід на накопичувальну систему пенсійного забезпечення.
Також в Антикризовій програмі є пропозиції щодо модернізації податку на прибуток та реформи податку на додану вартість, вимагається запровадити законодавчі умов та стимули для деофшоризації економіки України, а також на законодавчому рівні закріпити терміниповернення податку на додану вартість до 30 днів.
«Ми формулюємо свої пропозиції уряду на основі колективного обговорення, взаємного обміну думками і запрошуємо урядовців до діалогу. Нажаль, влада втратила уже дуже багато часу і можливостей, а тому – і довіри та підтримки громадськості через зволікання та нерішучість, відмову від діалогу з бізнесом. Пропозиції щодо вдосконалення фіскальної політики ми адресуємо уряду з вимогою втілити в життя якомога швидше, оскільки лише значне і швидке фіскального тиску дасть зможу економіці відновитися, а державні скарбниці наповнитися», – наголосив А.Кінах.
З текстом Антикризової програми спільних дій влади і бізнесу можна ознайомитися тут