Поділитись
Війна, хаотична політика Нацбанку, відсутність програм розвитку з боку влади, недосконале податкове законодавство поглиблюють економічну кризу та збурюють соціальний неспокій в країні. На цьому підчас засіданні Антикризової ради громадських організацій України, яке відбулося в ДФСУ, наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
«Підписаний меморандум про співпрацю між ДФСУ та УСПП – це потужний шанс до відновлення тісної співпраці і контактів між бізнесом, громадянським суспільством та виконавчою владою. Головна ж функція держави має полягати у сприянні, аж ніяк не у тискові чи перешкоджанні розвитку. Нажаль, зараз економічна ситуація погіршується – підприємства зазнають збитків через валютно-курсову політику, втрату усталених ринків збуту і старих партнерів, населення стрімко бідніє. Виникає замкнене коло, де вироблена продукція не споживається. Підприємства потерпають від браку обігових коштів, який ще більше поглиблюють останні податкові новації», – зауважив А.Кінах.
Він наголосив, що хоча основною причиною соціально-економічної кризи в Україні є воєнно-політична агресія Російської Федерації, але ще більше поглиблюють її неконсолідоване державне керівництво, самовпевнені «новаторські» програми, ухвалені у владних кабінетах без участі експертів, представників громади та бізнесу, імітація структурних реформ та боротьби з корупцією.
«Досвід, знання, професійність незалежних експертів, представників бізнесу та громади мають враховуватися як такі, що здатні упередити помилки під час напрацювання тих чи інших новацій. Саме бізнес знає і оцінює корисність тих чи інших ініціатив на практиці, може вказати на їхні слабкі місця і запропонувати гідну компромісну альтернативу», – зазначив А.Кінах, закликаючи представників фіскальної служби до продуктивного діалогу на основі врахування взаємних інтересів і потреб сторін.
В УСПП вважають, що більшість реформ треба було провести або принаймні розпочати ще у 2014 році, подальше ж відкладання цього питання лише поглиблюватиме кризові явища. Підприємці перерахували найпроблемніші питання, зокрема, наміри збільшити імпортні збори до 5-10%, що у імпортооорієнтованій країні може спричини різкий стрибок цін на практично всі групи товарів.
«Чимало підприємств, особливо ті, що закуповують своє устаткування, сировину чи комплектуючі за кордоном, сплачуватимуть додаткові величезні збори. Виробники просто змушені будуть закладати ці витрати у ціну товару, перекладати тягар на плечі споживача, що автоматично робить продукцію менш конкурентоспроможною. Якщо ми дійсно хочемо реалізувати процес імпортозаміщення, то це, очевидно, не та ініціатива, що сприятиме якості процесу», – заявив А.Кінах.
Чимало проблем виникає і у зв’язку з адмініструванням податку на нерухомість, землю.
«У нас є величезна кількість стратегічних підприємств, у яких процес виробництва передбачає використання надзвичайно великих земельних ділянок, численної кількості ангарів, злітних смуг, випробувальних колій, полів тощо. Відтак наміри скасувати зменшені нормативи на оплату податку на землю автоматично викидають їх за борт конкуренції. В першу чергу, це технічно складні галузі авіабудування, суднобудування, ракетно-космічного комплексу», – зауважив президент УСПП.
Підприємці також вказують на недосконалість системи повернення ПДВ, зокрема, досі існує значна заборгованість з його повернення (у багатьох підприємств ця сума уже обчислюється десятками мільйонів гривень боргу) та на переплати податку на прибуток.
Найголовніші виклики полягають у тому, що всім без виключення підприємствам уже зараз треба готуватися до часу, коли повноцінно запрацює Зона вільної торгівлі з ЄС. І робити їм це доводиться, долаючи одразу кілька глобальних проблем, таких як переорієнтація ринків збуту, розрив усталених бізнес-зв’язків, значний спад попиту, валютні коливання, адаптація технічних регламентів і стандартів; і все це – на тлі невмотивованих податкових новацій, що ставлять виробників фактично на межу виживання.
«Жоден з представників бізнесу не просить грошей у держави, не просить зняти з нього всі податки, ми лише вимагаємо унормувати законодавство таким чином, щоб у його основі лежав не фіскальний тиск, а сприяння розвитку, закладалися підвалини для модернізації, для приведення наших виробництв у відповідність до стандартів ЄС. У цьому питанні роль податківців надзвичайно велика, відтак ми покладаємо великі сподівання на співпрацю саме з ДФСУ», – заявив президент УСПП.