Економічна рада вносить пропозиції до Концепції реформування податкової системи

Facebook Поділитись
Економічна рада вносить пропозиції до Концепції реформування податкової системи

Ділова громада УСПП звернулася до Президента та Прем’єр-міністра України з пропозиціями щодо вдосконалення Концепції реформування податкової системи – законопроекту, запропонованого Міністерством фінансів задля покращення умов ведення бізнесу в Україні.
«Скорочення кількості податків і зборів, скорочення часу на декларування, оподаткування та сплату податків реформування податків в аграрному секторі, зарплатних податків, зміну в адмініструванні податків – ці головні аспекти Концепції реформування податкової системи, запропонованої Кабінетом Міністрів України,  ділова спільнота безумовно підтримує», - йдеться у листі президента УСПП Анатолія Кінаха. Водночас, зауважує він, фахівці і підприємці висловили свої зауваження до окремих положень запропонованої урядом Податкової реформи, які, на думку експертів, нівелюють ефективність реформ, або навіть ще більше обтяжують ведення бізнесу. 


Наприклад, говориться в листі, у частині податку на прибуток пропонується перейти на визначення бази оподаткування виключно за стандартами бухгалтерського обліку з коригуванням на невелику кількість податкових різниць.  Але сама наявність податкових різниць у вигляді амортизації обумовлює подвійний облік.  Більшість експертів закликають взагалі відмовитися від різниці з амортизації, яка, на їхню думку, не усуває подвійного обліку.
Чимало зауважень у експертів до реформи оподаткування аграрного сектора. Зокрема, майже 10% підприємств зазначеної спеціалізації перейдуть зі спецрежиму на загальну систему оподаткування і втратять державну підтримку. Решта - 90,2% сільгосптоваровиробників, згідно з критеріями по сумі виручки, працюватимуть по-старому, оскільки мають річний обсяг виручки менше ніж 20 млн.  грн. Другий критерій  для переходу на загальну  систему оподаткування – розмір площ сільгоспугідь -  більше 3 тисяч гектарів, і сільгоспвиробник переводиться на загальну систему оподаткування. Фахівці вважають ці два критерії умовними, адже за бажання, підприємства можуть дрібнитися. Треба поділяти галузі на тваринництво і рослинництво. 

Щодо зарплатних податків, то потреба у зменшенні навантаження на фонд оплати праці очевидна, оскільки зараз воно є найбільшим у Європі. Дійсно,  зменшення ставки єдиного соціального внеску призведе до зменшення загального податкового навантаження на доходи фізичних осіб, але  навантаження на приватних підприємців збільшиться до 37 % - 41 %. Відтак,   працівники підприємств, оформлені як ФОП на єдиному податку, не будуть зацікавлені в легалізації зарплат. Поміж тим, в Україні, за приблизними підрахунками, щонайменше 5 мільйонів працівників – у  «тіні».
Запропонований податок на доходи фізичних осіб має наразі шість варіантів реалізації. Чотири із цих моделей дійсно спрямовані на збільшення оподаткування заможних громадян, але дві моделі фактично передбачають збільшення оподаткування середнього класу – до 20%.
В частині ж скорочення самої кількості податків і зборів   з 22 до 9, фактично є трансформацією податків, адже  скасовуються лише 6   дрібних зборів. І хоча податкова зекономить витрати на адміністрування цих податків, але підприємці все одно муситимуть показувати звітність по трансформованих податках. Тобто реального і значного скорочення податків не відбувається, вважають експерти.


Не радять експерти і переводити основні податки на квартальний звітний період, адже це негативно вплине на можливість своєчасного отримання експортерами бюджетного відшкодування ПДВ. Також вони вважають передчасним створення служби фінансових розслідувань , яка створює ризики виникнення нового потужного механізму тиску на бізнес, в той час як права самих представників бізнесу у частині захисту своїх інтересів не прописано.


Підприємці та експерти схвально ставляться  до запропонованої бюджетної автономії для регіонів, в рамках якої уряд готовий передати на місця  сільськогосподарський податок і податок на нерухомість, а також право самостійно залучати кредити і самостійно, без участі казначейства, мати банківський рахунок. Водночас, кажуть фахівці має існувати система ефективного контролю за витрачанням цих коштів, сформуватися своєрідна зрілість громад для ухвалення відповідальних фінансових рішень.
     Загалом до складних фінансових рішень має дорости не тільки суспільство а і влада, вона повинна побороти корупцію в сфері державних закупівель, завойовувати довіру бізнесу. Сам факт реформування податкової системи – це великий шанс для вітчизняного бізнесу отримати якісно нові умови співпраці з контролюючими органами. Однак ухвалювати ці реформи варто у співпраці з експертами і діловою спільнотою, інакше зміни у нашій податковій матимуть не системний, а симптоматичний характер.