Державні органи мають поводитися з бізнесом як рівноправні партнери

Facebook Поділитись
Державні органи мають поводитися з бізнесом як рівноправні партнери

Боротьба з корупцією в Україні, в тому числі в економічній сфері,  не може бути вибірковою, такою,  яка  по суті перетворюється на  імітацію. Крім того, щоб  не допускати ухилення від відповідальності справжніх корупціонерів, необхідно  міняти стиль спілкування держави з громадянами, підприємцями,  філософію їх стосунків. Державна фіскальна служба, чисельні комісії та інспекції, які контролюють бізнес,  не мають права поводитися як каральні органи. Навпаки – вони мають стати помічниками та колегами бізнесу. Треба вводити адміністративну та, якщо це необхідно, кримінальну відповідальність державних службовців,  які свідомо або через байдужість наносять шкоду підприємцям.  І така норма має увійти в податкові зміни, які нині  готуються.  Такої думки голова Антикризової ради громадських організацій, президент УСПП Анатолій Кінах.

«Нещодавно оприлюднені дослідження бізнесу-клімату в Україні, в яких підприємці  оцінюють його на 2,66 бали з п'яти можливих. Цей результат навіть нижче, ніж був у перші місяці після євромайдану. За шкалою від +5 до -5 балів ситуацію з корупцією бізнес оцінює на - 0,77, тобто гірше терпимого рівня.  Майже 26% підприємців зізналися, що в постмайданній Україні вони також давали хабарі.  Бізнес-обудсмен Альгирдас Шемета повідомляє, що число скарг підприємців зростає в геометричній прогресії, з них майже половина – на Державну фіскальну службу, інші – на Агентство з земельних ресурсів,  органи прокуратури, місцевого самоврядування, Державну реєстраційну службу, а також на різні агентства, які видають ліцензії та дозволи. Промислова спільнота обурена – такий стан справ є просто неприпустимим», – наголошує Анатолій Кінах.     

 На думку лідера промислово-підприємницької громади, державі треба серйозно зайнятися протидією корупції, покласти край тому, що можна назвати імітацією боротьби. Настав час припинити нескінченні обговорювання підходів до антикорупційної роботи. Такі структури, як Національне агентство з питань запобігання корупції, Національне антикорупційне бюро, прокурор, який має спеціальні антикорупційні повноваження, повинні нарешті ефективно та відповідально запрацювати.

Незмінна вимога промислової спільноти – включити в  Податковий  кодекс, що зараз готується, норми про обов’язкову персональну відповідальність держчиновників за дії або бездіяльність, яка призвели до  збитків суб’єктів підприємництва, а також інших проблем виробничої діяльності –  зрив договорів з партнерами та вимушену заборгованість перед ними, затримки з виплатою зарплати тощо. Будь-який чиновник, який спілкується з бізнесом, не має відчувати свою безкарність, більш того – його особиста відповідальність має бути адекватна тим незручностям, які він влаштовує бізнесу.    

«Хочу підкреслити, що першоджерело  для корупції та різних зловживань – це непрозора система  ухвалення рішень, закритий або кулуарний стиль діяльності влади. Наявність щирого відповідального діалогу між владою та бізнесом, експертами, громадянським суспільством, його ефективність та висока взаємна відповідальність мають  стати на перепоні корупційним діям у самий момент їх виникнення», – підсумував Анатолій Кінах.