Поділитись
Коли йдеться про необхідність зміцнювати експортну політику України напередодні започаткування глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС та прискорювати перехід на європейські стандарти, досвід зовнішньоекономічної співпраці з Литовською Республікою, яка посіла 18-те місце серед країн світу за обсягами товарообороту з Україною за підсумками 2014р., є дуже важливим. Про таке йшлося на розширеному засідання Українсько-литовської та Литовсько-української ділових рад, що відбулося днями в Києві.
«Досвід Литви для українського бізнесу є багатомірним: це й перспективи зростання двосторонньої торгівлі, й надходження європейських інвестицій та технологій, конче потрібних для модернізації вітчизняної економіки. В той же час Україні належить багато зробити в якості «домашнього завдання» – покращити підприємницький клімат, створити стимули для інвесторів. Експортна політика України має бути зорієнтована в тому числі в бік Європи», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
Міністр економічного розвитку та торгівлі Айварас Абромавичус переконаний, що останні заходи уряду з дерегуляції, просування експорту покращать ділові стосунки між нашими країнами. За його інформацією, почастішало не лише надходження інвестицій з Литви в Україну, але й з України в Литву – через більш привабливі умови ведення бізнесу.
Литва може стати своєрідним майданчиком для подальшого виходу українських товарів до інших, «старих» країн ЄС. Це є дуже слушним моментом зовнішньоекономічної співпраці, оскільки дає вітчизняному товаровиробнику більше можливостей для адаптації на європейському ринку, посилення власної конкурентоспроможності. Про розширення таких поставок розповів віце-президент ТПП Сергій Свистіль.
Український бізнес може успішно розвиватися на литовської території. «Ми вважаємо надзвичайно перспективним залучання українських компаній до вільних економічних зон, технопарків Литви. Необхідно бути більш сміливими щодо створення спільних підприємств, це є потребою часу. Переконаний, що нашим діловим радам слід звернутися до урядів з проханням спростити міграційні процедури як для юридичних, так і для фізичних осіб. Це могло би дати поштовх розвиткові бізнесу», – переконаний голова Литовсько-української ділової ради Сігітас Леонавічус.
На думку українських учасників дискусії, принципове значення має розвиток та розширення виробництва в нашій країні – сучасного, з використанням новітніх європейських і світових технологій, яке повинно розвиватися в тому числі за участі іноземних інвестицій. Президент УСПП Анатолій Кінах переконаний, що потрібні потужні програми імпортозаміщення, локалізації виробництв, які забезпечать розширене виробництво конкурентоспроможного, з високою доданою вартістю, затребуваного на світових ринках продукту. «Ми не можемо допустити перетворення України на сировинний придаток розвинутої Європи, ми мусимо виборювати шанс самим випускати технічно складову сучасну продукцію, яку куплять європейці. І досвід таких компаній, як ВО «Київприлад» та «Аргинта груп», свідчить, що вітчизняний виробник Україна абсолютно здатний на таку співпрацю», – наголосив А.Кінах.
Угоди, які ухвалені між УСПП та Конфедерацією роботодавців Литви, Українсько-литовською та Литовсько-українською діловими радами, Асоціацією інженерної промисловості Литви та Радою директорів підприємств, організацій та установ м. Києва, передбачають всебічне розширення зовнішньоекономічного співробітництва двох країн.