Модернізація водопровідно-каналізаційного господарства – за досвідом Литви

Facebook Поділитись
Модернізація водопровідно-каналізаційного господарства – за досвідом  Литви

Мережі водопровідно-каналізаційних господарств України прокладені в 60-70-х роках минулого століття, тому питання старіння і виходу їх з ладу постає дуже гостро. Ремонт і заміна потребують мільярди гривень. Крім того, слід врахувати, що дуже застарілими є технології цього господарства, нині в цивілізованому світі існують зовсім інші підходи до водопостачання. Якщо ремонтування супроводжувати модернізацією, потрібні значно більші кошти. Де їх взяти і як здійснювати модернізацію водопровідно-каналізаційного господарства країни вже сьогодні, про це говорилося на секції «Водопостачання та водовідведення», яка відбулася в рамках розширеного засідання Українсько-литовської та Литовсько-української ділових рад минулого тижня.   

Литві є що запропонувати Україні в цьому напрямку, тут напрацьовані нові технології та організовано виробництво обладнання для  екологічно чистих та сучасних водовідвідних систем. Відомим в Україні є продукт литовської компанії UAB «Traidenis»,  це  обладнання для біологічного  очищення побутових та промислових стоків, яке розраховано на невеликі міста, селища, окремі промислові споруди і навіть котеджі.   Литовська компанія ARGINTA Group UAB готова співпрацювати у сфері очищення води, стокових вод, проектування та будівництва очисних споруд великого масштабу. 

Українська сторона, яка була представлена фахівцями обласних водоканалів, асоціації «Укрводоканалекологія», висловила великий інтерес до литовських пропозицій.  «Наше завдання – забезпечити населення якісною питною водою та водою промислово-господарського призначення, покращити очищення побутових стоків, вивести в іншу якість екологію водних ресурсів.  І технології, нове обладнання відіграють тут провідну роль», – наголосив президент Української асоціації підприємств водопровідно-каналізаційного господарства Юрій Жерліцін.

«Найголовнішою проблемою нашого співробітництва залишається брак ресурсів – муніципальна влада має їх в обмеженій кількості, приватні інвестори також не поспішають вкладати гроші в нашу сферу. Одним з варіантів фінансування може бути державно-приватне партнерство, і тут громадським організаціям необхідно докласти зусиль, щоб перевести його можливості в практичну площину», – заявив директор департаменту екології УСПП Олександр Рудаков.

На зустрічі йшлося, що Європейський інвестиційний банк надав уряду України 400 млн євро на розвиток інфраструктури ЖКГ. Ці кошти інвестуватимуться у централізоване теплопостачання та гаряче водопостачання; централізоване та нецентралізоване питне водопостачання, водовідведення;  поводження з побутовими відходами. Це дасть змогу частково відновити зношену інфраструктуру та забезпечить підвищення якості послуг, які надаються населенню.

Учасники зустрічі висловили думку,  що українські підприємства мають більш активно діяти  задля участі в державній програмі розвитку муніципальної структури України, подавати для цього свої заявки на тендер, відстоювати своє право працювати в рамках запропонованої позики. Відбулося обговорення проблем очищення стоків і стану очисних споруд в великих і малих містах України.